АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5843/2010р. Головуючий у 1-й інстанції: Юхно Л.М.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Кримської О.М.
Глазкової О.Г.
при секретарі Повєткіній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Кам’янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області на рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА :
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку.
В позові зазначив, що 27 березня 2007 року за попередньою згодою між ним та ОСОБА_3 були обговорені всі належні умови купівлі – продажу домоволодіння в с.Благовіщенка, а саме ціна житлового будинку з надвірними побудовами, що позначені літерами: «А» - житловий будинок, «а» - службова прибудова, «а1» - службова прибудова, ганок до «а», «Б» - кухня, «Б1» - сарай, «Г» - навіс, «У» - вбиральня, «пг» - погріб з шийкою, №1 – ворота, №2 - паркан та присадибної земельної ділянки площею 0, 27 га , що розташована за адресою: Кам'янсько-Дніпровський район, АДРЕСА_1
Будинок належав ОСОБА_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а його дружина ОСОБА_5 прийняла спадщину лише на домоволодіння, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року , після смерті ОСОБА_5, - її донька ОСОБА_3 прийняла спадщину шляхом сумісного проживання та оперативного управління майном після померлої матері ОСОБА_5 та їй залишилось оформити всі документи у нотаріуса по прийняттю спадщини належним чином та підготувати документи для укладення договору купівлі – продажу між позивачем та продавцем – ОСОБА_3
Проте, ОСОБА_3 тяжко хворіла , наприкінці 2007 року перестала самостійно пересуватися, та у червні 2008 року передала документи на переоформлення ОСОБА_2, а також склала на неї заповіт у разі якщо вона не встигне підготувати документи на домоволодіння та земельну ділянку для продажу.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 померла.
Всі суттєві умови угоди були виконані сторонами, проведений грошовий розрахунок з продавцем - ОСОБА_3 домоволодіння та земельна ділянка були фактично передані позивачу в володіння та користування.
Однак у даний час спадкоємець продавця – ОСОБА_2 умови угоди виконувати не бажає, мотивуючи незадовільним станом здоров’я та господарськими справами, відсутністю коштів для переоформлення документації.
У зв’язку з чим позивач просить на підставі ст.. 220 ч. 2 ЦК України визнати дійсним договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_3 продала , а позивач придбав житловий будинок з надвірними будовами, що позначені літерами: «А» - житловий будинок, «а» - службова прибудова, «а1» - службова прибудова, ганок до «а», «Б» - кухня, «Б1» - сарай, «Г» - навіс, «У» - вбиральня, «пг» - погріб з шийкою, №1 – ворота, №2 - паркан та присадибну земельну ділянки площею 0, 27 га , що розташована за адресою: Кам'янсько-Дніпровський район, АДРЕСА_1 та визнати право власності на названу земельну ділянкуї та житловий будинок з надвірними прибудовами.
Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2009 року позов задоволено.
Визнано дійсною угоду , згідно якої ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 прибдав житловий будинок з надвірними будовами, що позначені літерами: «А» - житловий будинок, «а» - службова прибудова, «а1» - службова прибудова, ганок до «а», «Б» - кухня, «Б1» - сарай, «Г» - навіс, «У» - вбиральня, «пг» - погріб з шийкою, №1 – ворота, №2 - паркан та присадибну земельну ділянку площею 0, 27 га , що розташована за адресою: Кам'янсько-Дніпровський район, АДРЕСА_1
Визнано право власності на вищевказаний житловий будинок з надвірними будовами та присадибну земельну ділянку за ОСОБА_1
Кам’янсько-Дніпровський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
У ст.. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив із того, що між померлою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будовами та присадибної земельної ділянки, згідно з яким ОСОБА_3.продала, а ОСОБА_1 придбав будинок з надвірними будовами та присадибну земельну ділянку та сплатив їхню вартість. Сторони досягли домовленості щодо всіх істотних умов договору, відбулося повне виконання договору, проте спадкоємець продавця ухиляється від його нотаріального посвідчення, а тому на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України позивач набув право власності на житловий будинок з надвірними будовами та присадибну земельну ділянку.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального права, а тому з ними не можна погодитись.
Згідно із ч. 2 ст.220 ЦК України , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 3 ст.640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.
Положення ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210 та 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними та не створюють прав і обов’язків для сторін.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року був власником житлового будинку та 0, 27 га присадибної земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1
Його дружина – ОСОБА_5 прийнята спадщину у вигляді житлового будинку , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину ( а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла.
Відповідно до довідки, виданої Благовіщенською сільською радою від 17.06.2008 року, ОСОБА_3- донька ОСОБА_5 прийняла спадщину шляхом сумісного проживання та оперативного управління майном.
Проте, даних щодо оформлення документів у нотаріуса по прийняттю спадщини належним чином та документів для укладення договору купівлі – продажу між позивачем та продавцем – ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні.
13.06.2008 року ОСОБА_3 склала заповіт на ім’я ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 померла.
Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину у передбачений законодавством спосіб .
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 13 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України, пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.
Вирішуючи спір, районний суд зазначених вимог закону та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України не врахував, дійшов необгрунтованих висновків про дійсність правочину та визнання права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будовами та присадибну земельну ділянку
Оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будовами та земельної ділянки підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації,тому у суду не було підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Ураховуючи те, що судом правильно встановлені обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Кам’янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області – задовольнити.
Рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 26 серпня 2009 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту :
« У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі – продажу та визнання права власності на житловий будинок з надвірними будовами та земельну ділянку – відмовити.»
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили .
Головуючий :
Судді: