справа № 2–1073/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 серпня  2010 року                                                                                           смт.Краснопілля

Краснопільський районний  суд Сумської  області в складі:

головуючого   -         судді   Щербина А.С.,

секретаря с/з   -         Сотнікової І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Краснопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області прозобов’язання вчинити дії по  перерахунку та виплаті недоотриманої щомісячної суми підвищення пенсії як дитині війни, -

                                            В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом  в якому просить постановити рішення, яким  визнати неправомірними дії  відповідача щодо нарахування  та виплати їй пенсії як дитині війни та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи  з  01 січня 2009 року з урахуванням виплат здійснених у 2009-2010 роках ., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач при нарахуванні їй пенсії не врахував вимог закону, та порушив її права.

Позивачка у судове засідання не з’явилась, про час та місце слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду заяву у якій просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду  заяву про розгляд справи без його участі. З позовом не погодився, стверджуючи, що вимоги позивача безпідставні і  не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, зокрема постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року встановлено розмір виплати підвищення до пенсій особам, які мають статус «дітей війни», у 2009-2010 роках на рівні 49,80 грн., і іншого розміру підвищення до пенсій чинним законодавством не встановлювалося, що підтверджується запереченням відповідача (а.с.12).

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Так, дійсно позивачка ОСОБА_1 , згідно ксерокопії паспорта, ІНФОРМАЦІЯ_1, є жителькою Краснопільського району (а.с .5)  і має статус «Дитина війни», що підтверджується посвідченням на ім’я позивачки (а.с .6) .

Згідно довідки, наданої відповідачем (а.с .8) , позивачці на протязі 2009 року виплачено доплату дітям війни лише в розмірі 579,60 грн., а за шість місяців 2010 року в розмірі 298,80 грн.,   що і змусило  її звернутися за захистом своїх прав, які, на її думку, порушив відповідач в 2009 – 2010 р. р.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004 року, чинній у 2009 році), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд вважає, що вимоги  підлягають  задоволенню, так як при прийнятті Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» дія  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась і не скасовувалась , а відповідно  до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України .

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак названа норма передбачає вставлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на дані спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році «дітям війни» підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому  цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Згідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні  інтереси у спосіб, визначений Законами України.

Згідно ч. ч .1 та 9 ст.8 ЦПК України, суд вирішує справи  відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Таким, чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх  нездійснення або відмови в задоволенні позову та розцінюються судом, як змога уникнути цивільно-правової відповідальності.

Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Відповідачем  по  справі  не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за  правилами, встановленими ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Також суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни,  як   це  вказує  у  заперечені відповідач.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів, а  таким   територіальним управлінням  в  Краснопільському  районі  є  відповідач по  справі.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Краснопільському районі Сумської області, тобто  за місцем проживання позивача.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянам своїх конституційних прав, тобто  і  пенсіонерів за  старістю. (ст.46ч.1 Конституції  України.)

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на  соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30 відсотків доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз. 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і на  Пенсійний  фонд України покладено обов’язок щодо:

-    призначення пенсії;

-    підготовки документів для її виплати;

-    забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці  Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом  України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30 відсотків доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.

Крім того, відповідачем, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії з віком.

 Отже, відсутність коштів у відповідача який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань, або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Слід також зазначити, що станом на дату звернення позивача до суду, відповідачем не усунено порушення його прав  та не надано доказів про нарахування і виплату підвищення  розміру пенсії на 30%  мінімальної  пенсії  за віком  з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»,  тому позовні вимоги позивача  слід задовольнити  по день його звернення  до суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне  визнати неправомірними дії  відповідача щодо нарахування  та виплати позивачу пенсії як дитині війни та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з  01 січня 2009 року по день звернення позивача до суду, з урахуванням вже здійснених виплат у 2009-2010 роках .

Крім того, так як позивачем по справі при зверненні до суду понесені судові витрати, зокрема витрати по сплаті судового збору 51 грн. та  витрати на сплату інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи  в розмірі 120 грн.,  то суд рахує, що дані витрати підлягають компенсації позивачу в повному обсязі, судовий збір за рахунок держави, а витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи  підлягають стягненню з відповідача по справі, так як з його вини  позивач змушений був звертатися до суду та нести відповідні затрати.

На підставі викладеного, керуючись 10,15, 60, 88,  209, 212,  215, 218, 223  ЦПК України, ст.ст. 22,64, 124, 152 Конституції України,    ст.ст.3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву   ОСОБА_1   задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії  Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області щодо нарахування та виплати позивачу  пенсії, як дитині війни.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1   з підвищенням її на  30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести виплати за період з  01 січня 2009 року по 02 серпня 2010 року з урахуванням виплат здійснених у 2009-2010 роках.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області на користь ОСОБА_1   37 грн. 00 коп. витрат за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Компенсувати ОСОБА_1   8,50 грн. витрат по сплаті судового збору за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення  суду може бути подана  до апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд  Сумської області  протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які  брали участь у справі, але не  були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                          А.С.Щербина