Справа № 2 – 2194/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 року Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу в складі:
головуючого судді - Бутенко М.В.
при секретарі: Бердичевській Г.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому вказала, що вона народилася 02.01.1941 року і відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року ій повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. З 01.07. 2009 по 30.06. 2010 роки щомісячна соціальна допомога виплачувалася в неповному обсязі.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає, що загальний розмір невиплаченої щомісячної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року становить 2195,92 грн.
В судове засідання позивач не з’явився, але до суду надіслав заяву в який свої вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі, свого представника до суду не направив, але надіслав на адресу суду заперечення, в якому позов не визнав і пояснив, що позивач дійсно перебуває на обліку в УПФ в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу та отримує пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
З 01.01.2008 року позивачу як дитині війни проведено перерахунок пенсії за нормами Закону України “Про соціальний захист дітей війни” із змінами, внесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та виплачується надбавка у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.
В запереченнях відповідач вказав на те, що відповідно до ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону від 28.12.2007 року, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Також в письмових запереченнях відповідач зазначив, що в Законі України “Про соціальний захист дітей війни” не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідно підвищенням особам, які мають статус дітей війни. Термін, який визначений в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише для визначення розмірів пенсій, які призначаються тільки за цим Законом і не може застосовуватися до спірних правовідносин.
Також Закон “Про соціальний захист дітей війни” не передбачив та не визначив органу, який повинен виплачувати підвищення до пенсії та за рахунок яких коштів і джерел.
Відповідач вважає, що у зобов'язанні виплатити підвищення, передбачене ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” Пенсійний фонду України, зокрема, управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі є неналежним відповідачем, оскільки згідно ст. 7 Закону “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником коштів є Державне казначейство України. Бюджет же Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.
Суд дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач перебуває на обліку в УПФ України в Центрально-Міському районі Дніпропетровської області і з 01.07.2003 року позивачу призначена виплата пенсії за віком, що підтверджується його посвідченням НОМЕР_1.
Відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набув чинності з 16 грудня 2003 року, позивач по справі є дитиною війни, що також підтверджується відміткою в його посвідченні і має право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені цим Законом.
Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, яка набрала чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Поняття “мінімальна пенсія за віком” передбачена ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV, де вказано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Доводи відповідача про те, що поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 вказаного Закону застосовується виключно для призначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” суд вважає безпідставними. Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, тобто на відповідача по справі.
Юридична сила нормативно-правового акту — це внутрішня властивість нормативно-правового акта, обумовлена юридичним статусом і місцем органу, що його прийняв, у системі державних органів. Залежить також від компетенції органу, якою він наділяється державою за законом.
В системі ієрархії нормативно-правових актів вищу юридичну силу має Конституція України, законами є закони України, у тому числі прийняті або затверджені всеукраїнським референдумом, а підзаконними нормативно-правовими актами є, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при нарахуванні надбавки до пенсії повинен був керуватися нормами закону, а саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу у порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” № 530 від 28.05.2008 року
Оскільки судом встановлено, що мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму, та приймаючи до уваги, що розмір надбавки, встановлений Законом України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % від мінімальної пенсії за віком, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно було нараховувати та виплачувати наступні надбавки до пенсії за віком.
Надбавка до пенсії позивача з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік при розмірі прожиткового мінімуму з січня 2008 року становить 498 грн.
Тобто з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен був сплатити позивачу надбавку до пенсії в розмірі : з 01.01.2009 по 31.10.2009 року((498 грн. х 30%) = 149,40 х 10(місяців 2009 року)= 1494 грн; з 01.11.2009 по 31.12.2009 року ((573 грн. х 30%) = 171,90 х 2(місяці 2009 року)= 343,80 грн., разом за 2009 рік 1837,80 грн.
Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі 597,6 грн.
Різниця, яка підлягає стягненню: 1 837,80 грн. – 597,6 грн. = 1 124,20 грн.
Надбавка до пенсії позивача 01.01.2010 року по 31.03.2010 рік при розмірі прожиткового мінімуму з січня по квітень 2010 року становить 695 грн., з квітня по червень становить 884 грн. повинна було становити з розрахунку вказаних розмірів прожиткового мінімуму для осіб що втратили непрацездатність.
Тобто з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року відповідач повинен був сплатити позивачу надбавку до пенсії в розмірі : ((695 грн. х 30%) = 208,50 х 3(місяців 2010 року)=
625,50 грн., з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року((709 грн. х 30%) = 212,70 х 3(місяців 2010 року)=638,10 грн., разом з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року – 1263,60 грн.
Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі 298,80 грн.
Різниця, яка підлягає стягненню: 1263,60 грн. – 298,80 грн. = 964,80 грн.
Враховуючи вищевикладене сплаті підлягає сума недоплаченої надбавки, встановлений Законом України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2009 по 30.06.2010 року становить 1124,20 (за 2009 рік) + 964,80 грн.(з 01.01.2010 по 30.06.2010 року) = 2089 грн..
На підставі викладеного та керуючись, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року за № 2195 — IV, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, Рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” № 530 від 28.05.2008 року, ч. 1 р. ІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ пов’язаних з соціальними виплатами»,
Рішення Конституційного Суду України за № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року, ст. ст. 10, 11, 12, 18, 69, 70, 158-163 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги — задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Кривого рогу Дніпропетровської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.06.2010 року —неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року з урахуванням раніше сплачених сум соціальної допомоги дитині війни.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя:
Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2010 року.
- Номер: 2-п/644/108/15
- Опис:
- Тип справи: на заяву про перегляд заочного рішення
- Номер справи: 2-2194/10
- Суд: Орджонікідзевський районний суд м. Харкова
- Суддя: Бутенко Майя Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без руху
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.10.2015
- Дата етапу: 29.10.2015
- Номер: 2/644/15/16
- Опис: Позовна заява КП "ХТМ" до Помазан Ю.Ю. про стягнення заборгованості
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2194/10
- Суд: Орджонікідзевський районний суд м. Харкова
- Суддя: Бутенко Майя Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.12.2015
- Дата етапу: 03.02.2016
- Номер: б/н
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2194/10
- Суд: Білопільський районний суд Сумської області
- Суддя: Бутенко Майя Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.01.2016
- Дата етапу: 15.01.2016
- Номер: 2-зз/295/37/18
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-2194/10
- Суд: Богунський районний суд м. Житомира
- Суддя: Бутенко Майя Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.07.2018
- Дата етапу: 26.07.2018
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2194/10
- Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
- Суддя: Бутенко Майя Володимирівна
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.11.2010
- Дата етапу: 10.02.2011