Справа № 2- 11487/ 2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2010 року                                 м. Рівне                

Рівненський міський суд у складі :

головуючого – судді Мельника О.В.,

при секретарі Яремі Г.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, її представника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши під час попереднього розгляду справи у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

 Сторони перебувають у шлюбі з 01.02.1994 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину.

 Позивач позов підтримала та пояснила, що сім’я розпалась та існує формально. Причиною розпаду сім’ї послужили різні погляди на життя подружжя. Фактично не підтримують подружніх стосунків й протягом останнього року разом не проживають. Намагання змінити поведінку відповідача до бажаного ре

зультату не призвело. Просить шлюб розірвати, дитину залишити проживати з матір’ю, витрати по розірванню шлюбу покласти на позивача.

Відповідач на розгляд справи до суду не з’явився, подав суду письмову заяву, в якій просив провести розгляд справи під час попереднього судового засідання, позовні вимоги визнав повністю.  під час попереднього розгляду справи судом позов визнала повністю, підтвердила обставини, вказані в позовній заяві щодо стосунків, які склались між подружжям. Не заперечувала щодо розірвання шлюбу, та залишення дитини проживати з матір’ю. Підтвердила фактичне спільне непроживання подружжя протягом останніх шести місяців.

 Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, і сторони цього не оспорюють, що їх спільне подружнє життя фактично припинене. Перспектив для збереження сім’ї та налагодження стосунків за встановлених судом обставин немає, спроби до примирення до позитивного результату не призвели. Сторони тривалий час разом не проживають, спільне господарство не ведуть, неповнолітня дитина подружжя проживає з матір’ю.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, є порушенням їх права на повагу до сімейного життя, що розцінюється судом як таке, що має істотне значення, а тому позов підлягає до задоволення.

Виходячи з інтересів дитини, враховуючи її вік, необхідність вірного формування певних життєвих навичок, а також те, що спору між сторонами щодо місця проживання дитини після розірвання шлюбу немає, суд вважає, що позов у частині залишення на проживання неповнолітньої дитини після розірвання шлюбу з матір’ю підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 4, 112 СК України, керуючись  ст.ст. 10,11, 60, 88, 212, 214, 215 ,ч. 4 ст. 130, ст.174  ЦПК України, суд ,

в и р і ш и в :

    Шлюб, зареєстрований Корнинською сільрадою Рівненського району Рівненської області 01 лютого 1994 року, актовий запис № 4, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - розірвати.

    ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання шлюбу залишити проживати з матір’ю.

Стягнути з ОСОБА_1 сімнадцять гривень ( 17 грн. ) витрат,  пов’язаних з із розірванням шлюбу в органах РАГС.  ОСОБА_3 від витрат звільнити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя