Справа № 2а-1091/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання – Алманової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС м. Немирів при УДАІ ГУМВС України у Вінниціькій області Денисюк Володимира Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до інспектора ДПС м. Немирів при УДАІ ГУМВС України у Вінниціькій області Денисюк Володимира Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.03.2010 року позивач постановою інспектора ДПС Денисюк В.В. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. З вказаною постановою позивач не згодний, оскільки пояснив суду, що був зупинений інспектором ДАІ за перевищення швидкості руху, але під час вимірювання швидкості поряд з позивачем у попутному напрямку рухалась велика кількість автомобілів, тому встановити, швидкість якого саме автомобілю вимірювалась, не виявляється можливим.
Відповідач, інспектор ДАІ Денисюк Володимир Вікторович у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Позивач надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутністю (а.с.27).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.07.2010 року на підставі заяви позивача було зупинено дію оскаржуваної постанови АВ №112858 до прийняття рішення по справі (а.с. 23, 26).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 23.03.2010 року інспектором ДПС м. Немирів при УДАІ ГУМВС України у Вінниціькій області Денисюк Володимиром Вікторовичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АВ №112858, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень за скоєння адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ такі справи про адміністративні правопорушення мають право розглядати працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
З копії оскаржуваної постанови серії АВ №112858 та копії протоколу про адміністративне порушення серії АВ №198988 вбачається, що автомобіль марки «Міцубіші», державний номер НОМЕР_1, яким керував позивач – ОСОБА_1, 23.03.2010 року о 12 годині 06 хвилин на 417 км. а/д М-12 перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 23 км/год. (а.с.3, 4).
В обґрунтування своєї процесуальної позиції позивачем зазначено, що він був зупинений інспектором ДАІ за перевищення швидкості руху, але інспектор ДАІ показники приладу для вимірювання швидкості йому особисто не показав. Крім того позивачем зазначено, що під час вимірювання швидкості він рухався у щільному потоці автомобілів, тому встановити, швидкість якого саме автомобілю вимірювалась, та яким саме автомобілем було перевищено встановлене обмеження швидкості на 23 км/год. не виявляється можливим.
Для всебічного дослідження матеріалів справи, доказів, на які посилаються сторони, судом 12.05.2010 р. був направлений запит на адресу відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території обласного центру м. Одеса та автомобільно-технічної інспекції при ВДАІ ГУВэМВС в Одеській області. На вищевказаний запит відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території обласного центру м. Одеса та автомобільно-технічної інспекції при ВДАІ ГУВэМВС в Одеській області до суду надіслано лист № 7/13м-2315 від 03.06.2010 року, із доданими до нього копіями постанови серії АВ №112858 та протоколу про адміністративне порушення серії АВ №198988 (а.с. 14-16).
З метою повного та всебічного розгляду справи, для встановлення деяких обставин справи судом до вищевказаного відділу ДАІ направлено запит від 21.07.2010 р., на який 14.09.2010 р. отримано лист-відповідь №7/13м, з якої вбачається, що у відношенні позивача 23.03.2010 р. було складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме ВН 106468 та ВН 198988.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази суд виходить з того, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення є характерним специфічний вид доказу – безпосереднє спостереження уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення і проведення адміністративного розслідування, зокрема з застосуванням спеціальних приладів вимірювання швидкості, та фотофіксації, внаслідок чого складається протокол про адміністративне правопорушення та відбираються у порушника за його згодою пояснення, що відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП. Відповідний висновок підтверджується ст. 280 КУпАП відповідно до якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, такий висновок суду відповідає п. 5 ст. 10 Закону України „Про міліцію”.
Згідно зі ст. 251 КУпАП д оказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Судом під час розгляду позову встановлені обставини, які підтверджують позов, та які враховуються судом при винесенні постанови.
Згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Способи захисту прав та законних інтересів позивачів (невичерпний перелік) передбачені ст. 105 КАС України. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Відповідно до ст. 293 КУпАП о рган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, виходячи із вищевказаного, дослідивши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що вищезазначений протокол АВ №198988 відповідає вимогам ст.ст. 254, 255, 256 КУпАП, та підтверджує факт порушення позивачем обмеження швидкості руху на 23 км/год. Враховуючи встановлений факт свідомого та систематичного порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху 23.03.2010 року, суд вважає, що заявлений ОСОБА_1 адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 251, 254, 268, 280, 289 КУпАП, ст.ст. 11, 12, 69, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС м. Немирів при УДАІ ГУМВС України у Вінниціькій області Денисюк Володимира Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.І. ДРІШЛЮК