Справа №2-„а”-93
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2010 року Теплицький районний суд Вінницької області
в складі : головуючої – судді Задорожної Л.І.,
секретаря – Сторожук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Вінниця Александрук Сергія Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
установив :
11 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м.Вінниця Александрук С.О. про визнання постанови серії АВ №256656 від 01 жовтня 2010 року про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування, вказавши, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 300 грн.. Постанову вважає незаконною, оскільки він здійснив вимушену зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку „Зупинку заборонено”, оскільки помітив несправність рульового механізму автомобіля, і таким чином уникнув небезпеки, яка могла виникнути при відмові рульового механізму, при вимушеній зупинці він увімкнув аварійне освітлення. Однак, його заперечення інспектор ДАІ не взяв до уваги. Просить скасувати вказану постанову і закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явися, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач Александрук С.О. в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить письмове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неприбуття суду не повідомив. Відповідачем не подано заперечень проти позову, не надано докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів відповідно до вимог ч.6 ст.71 КАС України.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2010 року інспектором ДПС роти ДПС ДАІ м.Вінниця Александрук С.О. було винесено постанову серії АВ №256656 відносно ОСОБА_1, в якій вказано, що останній 01 жовтня 2010 року о 14 год. 40 хв. в м.Вінниця по вул..Немирівське шосе, керуючи автомобілем ДЕО, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 „Зупинку заборонено”, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. за порушення ч.1 ст.122 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АВ №117486 позивачем власноручно написано пояснення про те, що він зупинився вимушено під час аварійної зупинки в зоні зебри „острівця” штрихової полоси.
Частиною першою ст.122 КУпАП встановлено відповідальність за порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків, що тягне за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Частиною третьою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права
особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вказано, що ним було порушено вимоги дорожнього знаку 3.34 Правил дорожнього руху України, який забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, та вказано, що ним було порушено п.8.4 ПДР.
Однак, п.1.10 Правил дорожнього руху України вимушену зупинку визначено як припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія(пасажира) або перешкодою на дорозі. За приписом п.15.14 ПДР у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити – діяти з вимогами пунктів 9.9-9.11 ПДР, тобто ввімкнути аварійну світлову сигналізацію.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції
фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
- 2 -
У відповідності до ст.280 КУпАП орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської
організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного спливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при накладенні адміністративного стягнення відповідачем було порушено вимоги КУпАП та Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , затвердженої Наказом МВС України за №77 від 26 лютого 2009 року, оскільки інспектор ДПС ДАІ не врахував всі обставини у справі, не перевірив доводів позивача про відсутність правопорушення, не навів в постанові доказів, якими підтверджується вчинення правопорушення та спростовуються заперечення позивача, чим допустив порушення прав позивача та незаконне притягнення особи до адміністративної відповідальності, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити, оскільки особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності(ст.17 та ст.18 КУпАП)..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,17,18,251,280,289,293 КУпАП, ст.ст. 3,7,8,9,12,71,136,160,162,163 КАС України, суд –
постановив :
Позов задовольнити.
Постанову АВ №256656 інспектора ДПС роти ДПС ДАІ м.Вінниця молодшого сержанта міліції Александрук Сергія Олександровича від 01 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ