Справа № 2-961

2010 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем України

      04 жовтня 2010 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого   Навроцького А. П.

при секретарі                  Мишолов І.П.,      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині

справу за позовом ОСОБА_1 до Вовчинецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

В липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Вовчинецької сільської ради про визнання за ним права власності на спадкове майно, а саме, на жилий будинок із господарськими будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав в позовній заяві, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вовчинець, Козятинського району померла ОСОБА_2

Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із жилого будинку із господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_2 в будинку залишився проживати ОСОБА_3.

 ОСОБА_3 проживав спільно з померлою ОСОБА_2 з 1967 року по  ІНФОРМАЦІЯ_1, як чоловік і жінка однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Факт проживання однією сім’єю встановлений рішенням Козятинського міськрайонного суду  від 24 листопада 2009 року.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №3 «Про судову практику у справах про спадкування» при  вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців  за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 СК України.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_3 однією сім’єю, були пов’язані єдиним побутом, мали взаємні правила  та обов’язки, то ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, відноситься до четвертої черги спадкоємців за законом.

Після смерті ОСОБА_2 він ОСОБА_3 спадщину прийняв, оскільки залишився проживати в будинку з господарськими будівлями, який був власністю ОСОБА_2, що підтверджується довідкою сільської ради №179 від 22.04.2010 року та рішенням Козятинського міськрайонного суду від 24.11.2009 року.

Таким чином, ОСОБА_3 спадщину прийняв відповідно до ст..549 ЦК України від 18.07.1963 року. Будинок з господарськими будівлями став належати йому з 23.02.1996 року.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після його смерті відкрилась спадщина на цілий житловий будинок з по господарськими будівлями в АДРЕСА_1.

Померлий ОСОБА_3, є його (позивача) батьком, що підтверджується свідоцтвом про його (позивача) народження.

Він (позивач) після смерті батька спадщину прийняв, оскільки після смерті батька фактично вступив в управління спадковим будинком, що підтверджується довідкою Вовчинецької сільської ради № 181 від 22.04.2010 року.

Інших спадкоємців, передбачених законом, немає.

З приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок він звернувсь до нотаріуса, але він не може видати свідоцтво так як відсутній правовстановлюючий документ на будинок.

При житті на ім’я померлого свідоцтво про право власності на житловий будинок не видавалося, зараз його не можливо видати, в зв’язку зі смертю власника будинку.

При цьому, позивач посилається на положення ст.ст. 15, 16, 25, 1261, 1268, 1269, ЦК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, та підтвердив  в своїх поясненнях обставини зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача – голова Вовчинецької сільської ради Козятинського району Токова Л.М.  в судове засідання не з’явилася, але надіслала заяву, в якій позов визнає  та просить справу розглядати без її участі.

Суд вважає, що визнання позову представником відповідача необхідно прийняти, оскільки факт належності вищевказаного будинковолодіння покійній ОСОБА_2 підтверджено технічним паспортом  на будинок (а.с.4-7), довідкою Вовчинецької сільської ради про те, що вказаний будинок згідно записів в погосподарській книзі рахується за покійною ОСОБА_2  (а.с.32), рішенням 14 сесії 21 скликання від 28.12.1993 року про передачу  безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 присадибної земельної ділянки площею 0,29 га в АДРЕСА_1. (а.с. 31), висновком про технічний стан об’єкту нерухомого майна від 05.05.2010 року (а.с. 8-24), вимоги позивача ґрунтуються на положеннях ст.ст. 15, 16, 25, 1261, 1268, 1269 ЦК України і рішенні Козятинського міськрайонного суду від 24 листопада 2009 року (а.с.34), іншим чином позивач не може реалізувати свої спадкові права, а представник Вовчинецької сільської ради не обмежений в повноваженнях на визнання позову.

Керуючись ст.ст. 174, 208,209, 212 -215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову представником відповідача.

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок із господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1, інвентаризаційною вартістю 24621 гривня.

Копію рішення надіслати для відому Вовчинецькому сільському голові рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем протягом такого ж строку з дня отримання копії рішення.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно:

Суддя -                    Секретар -