ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року Справа № 2а-279/10/0701
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гецко Ю. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ужгородського взводу страшого сержанта міліції Писаренко Леоніда Леонідовича про скасування постанови серія АО 141621 в справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом посилаючись на те, що постановою інспектора ДПС Ужгородського взводу страшого сержанта міліції Писаренко Леоніда Леонідовича від 22.09.2010 року АО 141621 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП. Згідно постанови 22.09.2010 року о 15 год. 04 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 211040», д. н. НОМЕР_1 по а/д Київ-Чоп на 791 км, рухався із швидкістю 151 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 41 км/год. і порушив вимоги ПДР. Вказана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР шляхом вимірювання швидкості руху приладом «Радіс» № 2110. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає до скасування з наступних підстав. Позивач заперечує перевищення ним швидкості, оскільки швидкість вимірювалася приладом «Радіс» №2110. Стверджувати, що заміряна приладом «Радіс» швидкість належить саме його автомобілю неможна, оскільки даний прилад міг зафіксувати швидкість іншого автомобіля, так як в той час попереду керованого позивачем автомобіля рухалися й інші транспортні засоби. Пояснення позивача відповідачем не були взяті до уваги.
В судове засідання позивач не з»явився. До суду подав заяву у якій просив справу розглянути без його участі в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак причини неявки в судове засідання суду не відомі.
Виходячи з наявних доказів у справі суд вважає за можливе на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України справу вирішувати без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, відповідач на пропозицію суду в ухвалі від 28.09.2010 р. не подав письмових заперечень з посиланням на докази якими б доводив такі заперечення, що дає підстави суду вирішувати справу на основі наявних доказів.
Судом встановлено, що постановою інспектора ДПС Ужгородського взводу страшого сержанта міліції Писаренко Леоніда Леонідовича від 22.09.2010 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за ст. 122 ч.1 КУпАП. Згідно постанови від 22.09.2010 року о 15 год. 04 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 211040», д. н. НОМЕР_1 по а/д Київ-Чоп на 791 км, рухався із швидкістю 151 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 41 км/год. і порушив вимоги ПДР.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Тому, оскільки показання технічного приладу «Радіс» не містить функції фіксації будь-яким з зазначених вище способів факту перевищення швидкості руху, як в даному випадку, тому зафіксована приладом та зазначена в постанові швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. ст.10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Проте таких документів позивачу надано не було.
КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак всупереч цьому інспектор ВДАІ в протоколі не зазначив мотиви відхилення заперечень позивача.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не подано суду заперечень і доказів, які б спростовували доводи позивача щодо обставин, які викладені в позовній заяві.
За наведених обставин поданий позов є підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. ст.6,18,71,104, 128, 138,156-163,181 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову інспектора ДПС Ужгородського взводу ВДАІ УМВС України в Закарпатській області Писаренко Леоніда Леонідовича АО 141621 в справі про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2010 року – скасувати як протиправну.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: Гецко Ю. Ю.