Код суду 0527                             № 2-а-1545/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

              17 вересня 2010 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого    судді                             Нейло В.В.

при секретарі                                         Нємченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м. Ізюм при ГУМВС України в Харківській області Наумова Сергія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

      10 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу ДПС м. Ізюм при ГУМВС України в Харківській області Наумова С.С. про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 02 вересня  2010 року інспектором ДПС взводу ДПС м. Ізюм при ГУМВС України в Харківській області Наумовим С.С. було складено протокол АХ1 № 036136 та винесено постанову АХ № 296243 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, відносно нього. Згідно цієї постанови, складеної відповідачем,  02.09.2010 року о 20 годині 36 хвилин, він, керуючи автомобілем «Чері Амулет», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався на 633 ка автошляху Київ-Харків-Довжанський із швидкістю 84 км/год., при обмеженій швидкості руху в даному населеному пункті зазначеним знаком 5.45 Правил дорожнього руху України (до 60 км/г), чим перевищив швидкість більш ніж на 20 км/год., допустивши порушення п. 12.9 ПДР України. Вимірювання швидкості проводилося приладом “Беркут” № 0710164 та на нього було накладено адміністративне стягнення у розмірі  255 грн.

      Вважав зазначену постанову незаконною, оскільки зазначена постанова та протокол складені з порушенням п. 2.14 Інструкції по організації та проведення та правилах складання у справах про адміністративні порушення правил, норм та стандартів, які відносяться до забезпечення безпеки дорожнього руху», а також ст. 251 КУпАП. Зазначав, що він зі своєю співпрацівницею ОСОБА_3 знаходилися в цей день довгий час у дорозі, були притомлені і дуже уважно відносилися до своєї їзди, тому не він не міг порушити Правила дорожнього руху України, а саме перевищити швидкість у населеному пункті, а рухався зі швидкістю 65-70 км/год., що може підтвердити ОСОБА_3 Окрім того, разом з його автомобілем, в даному місті рухався потік транспортних засобів, тому чому саме зупинено було його він не розуміє, прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР не має фото-, кіно- або відео зйомки. Час, який нібито встановив прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не відповідає часу, в який він знаходився на 633 км а/ш Київ-Харків-Довжанський – 02.09.2010 р. В протоколі АХ1 № 036136, навіть з тих підстав, що він не був згоден з діями працівників ДАІ, не були вказані свідки, які б могли підтвердити порушення ним правил дорожнього руху України, також не додані пояснення них до матеріалів справи.

Тому просив визнати неправомірними дії інспектора ДПС взводу ДПС м. Ізюм при ГУМВС України в Харківській області Наумова С.С. при складанні 02.09.2010 р. постанови по справі про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення, скасувати вказану постанову, а  провадження у справі закрити.

      В судове засідання позивач не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розгляд справи провести у його відсутності.

      Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки, відомостей про причини неявки не повідомив.

      Дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних  підстав:

      Судом встановлено, що інспектором дорожньо-постової служби взводу ДПС м. Ізюм при ГУМВС України в Харківській області Наумовим С.С. 02 вересня   2010 року складено постанову АХ № 296243 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за порушення правил дорожнього руху, а саме п. 12.9 Правил Дорожнього руху України – 02.09.2010 року, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Чері Амулет», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався на 633 ка автошляху Київ-Харків-Довжанський із швидкістю 84 км/год., при обмеженій швидкості руху в даному населеному пункті зазначеним знаком 5.45 Правил дорожнього руху України (до 60 км/г), чим перевищив швидкість більш ніж на 20 км/год.,  допустивши порушення п. 12.9 ПДР України. Вимірювання швидкості проводилося приладом “Беркут” № 0710164. Вказаною постановою на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розмірі  255 грн.

    Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його скоєнні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, чи немає підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому доказами, у відповідності до ст. 251 КУпАП є пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків тощо. Всупереч зазначеним нормам, незважаючи на те, що позивачем безпосередньо у вказаному протоколі внесені зауваження щодо відсутності з його боку порушень ПДР, відповідачем ОСОБА_4 ці зауваження нічим не спростовані, у протоколі не були вказані свідки, які б могли підтвердити порушення позивачем правил дорожнього руху України, не додані пояснення свідків правопорушення та інші докази.

      Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

        Відповідач у справі ніяких заперечень суду не надав, правомірність застосування до позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення не довів, а тому постанова від 02.09.2010 року АХ № 296243, винесена щодо позивача ОСОБА_1 неправомірна та підлягає скасуванню.

              Керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 158-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

              Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Визнати неправомірними дії інспектора ДПС взводу ДПС м. Ізюм при ГУМВС України в Харківській області Наумова Сергія Сергійовича щодо складання постанови АХ № 296243 від 02 вересня 2010 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП.

      Скасувати постанову  АХ № 296243 від 02 вересня 2010 року, винесену інспектором ДПС взводу ДПС м. Ізюм при ГУМВС України в Харківській області Наумовим Сергієм Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень, провадження у справі закрити.  

      Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України ця постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

                         Суддя