Справа № 2-2069/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.    

    за участю представника позивачів – ОСОБА_1, ОСОБА_2

    відповідачів – ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом  ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання,  визнання права власності, суд –

                          ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6, в якому просить : розірвати договір довічного утримання (догляду), укладений 23 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 (як відчужувачем) та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 (як набувачами), який посвідчено  приватним   нотаріусом   Криворізького   міського нотаріального округу Волошко О.М.; визнати за  ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову навела наступне.  23 жовтня 2007 року між  ОСОБА_5 з однієї сторони, та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 з іншої сторони, було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Волошко О.М. договір довічного утримання (догляду).  За умовами договору Позивач  є відчужувачем, а відповідачі є набувачами. У відповідності до п. 1 договору, позивачка  передала у власність відповідачів, в рівних частинах кожному, належну їй квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Взамін відповідачі зобов'язалися надавати позивачці довічне матеріальне забезпечення, а також усі види догляду. Відповідно до п. 6 договору, обов'язок відповідачів по наданню довічного матеріального забезпечення визначається у вигляді: забезпечення житлом шляхом збереження права безоплатного пожиттєвого проживання у відчужуваній квартирі, забезпечення щоденним триразовим калорійним харчуванням, забезпечення придатним для носіння одягом та взуттям, здійснення догляду та надання необхідної допомоги, забезпечення належними лікувальними засобами, забезпечення послугами адвокатів та нотаріусів. Відповідно до п. 7 договору, грошова оцінка зазначених видів матеріального забезпечення на місяць повинна визначатися у розмірі мінімальної заробітної плати. Вартість квартири, яку передала позивачка у власність відповідачам складає 18 705,00 грн. (п. 4 договору). На підставі договору відповідачі у встановленому законом порядку зареєстрували за собою право власності на зазначену вище квартиру.

    Починаючи з моменту нотаріального посвідчення договору, відповідачі не виконують умови договору, а саме: не забезпечують позивачку щоденним триразовим калорійним харчуванням (взагалі не забезпечують харчуванням, у цьому їй допомагають сусіди), не забезпечують  придатним для носіння одягом та взуттям (майже за три роки дії договору відповідачі не купували їй одягу та взуття), не здійснюють догляду за нею та не надають необхідної допомоги (не допомагають у побутових справах, не забезпечують догляд за особистими речами та за чистотою одягу, оскільки через поганий стан свого здоров'я, самостійно позивачка не може всього цього собі забезпечити), не забезпечують її належними лікувальними засобами (через свій похилий вік їй часто доводиться хворіти на грип та застуду, ці хвороби  доводиться переносити, не використовуючи навіть найелементарніших та найдешевших засобів лікування). Відповідачі  неналежним чином виконують зобов'язання за договором щодо забезпечення її житлом шляхом збереження права безоплатного пожиттєвого проживання у відчужуваній квартирі. Право на проживання у відчужуваній квартирі вони їй надали, але проживати у виділеній їй кімнаті повноцінним життям є  ускладненим, оскільки  кімната перебуває у жахливому технічному стані, в ній понад 15 років не здійснювався поточний /капітальний ремонт, що підтверджується відповідним актом від 26.01.2010р.  Також складність проживання у відчужуваній квартирі полягає в тому, що відповідачі систематично влаштовують у вказаній квартирі гучні та тривалі (до ранку) гуляння та святкування із запрошенням великої кількості не відомих їй осіб. При таких гуляннях, відповідачі зачиняють двері до її кімнати, не надаючи  можливості їх відчинити та вийти навіть до туалету. На її зауваження не реагують. Крім того, відповідачі щомісяця насильно відбирають у неї пенсію, мотивуючи це тим, що, ніби то за договором  повинна їм віддавати все своє майно та грошові кошти, хоча в договорі обумовлено лише перехід права власності на квартиру. Невиконання відповідачами умов договору значною мірою позбавляє її того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Ст. 651 ЦК України  передбачає: «Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Ст. 756 ЦК України  передбачає: «У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню». Вважає, що, враховуючи викладені у даній позовній заяві обставини, договір повинен бути розірваним за рішенням суду, а їй повинно бути повернуте майно, яке передала відповідачам на виконання умов договору.

    В ході розгляду справи у якості правонаступників відповідача ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, залучені - ОСОБА_3, ОСОБА_4.

У судовому засіданні представники позивача, кожен окремо,  позов підтримали повністю, підтримавши зміст позовної заяви.  

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні, кожен окремо, позов визнали повністю.

Відповідачка ОСОБА_6 у судове засідання не з’явилася, подала заяву, згідно якої позов визнала повністю, просить розглянути справу за її відсутності.

У судовому засіданні встановлено, що маються законні підстави для задоволення позову тому що, визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    Керуючись ст.ст.  8, 10, 11, 208, 212, 214, 215, 88  ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання (догляду), укладений 23 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 (як відчужувачем) та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 (як набувачами), який посвідчено  приватним   нотаріусом   Криворізького   міського нотаріального округу Волошко О.М.

Визнати за  ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий  суддя:                                                     В.М. Прасолов