УХВАЛА

                                            ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ        

        18  жовтня  2010 року                                                                                   м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного  суду Рівненської області в складі:

головуючого судді –                                   Ковалевича С.П.

суддів:                                                               Григоренка М.П., Оніпко О.В.,

з участю секретаря судового засідання –    Сеньків Т.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 до якої приєдналася ОСОБА_2 на рішення  Рівненського міського суду від  14 липня 2010 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

    Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

                                        ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду від  14 липня 2010 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 5046 доларів США 10 центів, що в еквіваленті за курсом  НБУ  становить 39875 грн. 29 коп., 403 грн. 18 коп. судових витрат та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.                                     В поданій на дане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на його незаконність та необґрунтованість  через порушення судом норм матеріального та процесуального права.                                                       Вказує, що він заявив в суді клопотання про витребування у ПАТ КБ «Приватбанк» оригіналу кредитного договору та додаткових угод до нього, матеріалів фото- та відео зйомки, на яких зафіксовано, хто і коли знімав готівку  у банкоматі по кредитній карті, банківських документів, з яких вбачається, хто і коли погашав кредит. Суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано відмовив в задоволенні даного клопотання, що призвело до того, що при вирішенні справи по суті не було встановлено фактичних даних реального виконання банком  перед ним підписаних договорів.                                               Доводить, що доступу до платіжної карти та конверту з РІN-кодом не мав, кредитні кошти з карткового рахунку не знімав.                                           Вважає, що судом було безпідставно відхилено його клопотання про зупинення провадження у справі в зв’язку з проведенням досудового слідства СВ Рівненського МВ УМВС України по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 за  ч.2 ст. 190 КК України, по якій його визнано потерпілим, хоча лише в ході вирішення даної кримінальної справи буде підтверджено чи спростовано факт фактичного отримання ним  коштів по кредиту.                      

Доводить, що судом першої інстанції при вирішенні справи  не прийнято до уваги заперечення проти позову в частині укладення кредитного договору без згоди дружини ОСОБА_1 – ОСОБА_2, що є порушенням норм матеріального права, оскільки договір укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.                          

.......................................................................................................................................................................

Справа № 22-1607/2010р.                                              Головуючий суддя 1 інстанції: Головчак М.М.

Категорія: № 19, 27                                      Суддя-доповідач : Ковалевич С.П.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по кредитному договору відмовити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено і цього не заперечує сам ОСОБА_1, що він 24.03.2008р. підписав договір про надання йому кредиту в сумі 6000 доларів США зі сплатою за користування кредитом 24 % річних та договір про відкриття карт рахунку і обслуговування платіжної карти "Мікрокредит".

 На виконання умов договору кошти  були переведені ОСОБА_1  на його платіжну картку.

Посилання ОСОБА_1 на те, що цю картку він згодом передав ОСОБА_5 не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог банку, оскільки нею він розпорядився на свій розсуд та без примусу.

Обвинувачення ОСОБА_5 за шахрайські дії по заволодінню грошових коштів, які надавалися за кредитним договором ОСОБА_1 не  звільняє його від обов"язку по  погашенню кредиту, оскільки при наданні ОСОБА_1 цього кредиту,  банком будь-яких шахрайських дій відносно нього не вчинялося.

    Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 до якої приєдналася ОСОБА_2 на рішення  Рівненського міського      суду від  14 липня 2010 року   відхилити.

Ухвала суду набуває чинності з моменту її проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів  з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду  цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:                     Судді: