Справа №2-7525/10
РІШЕННЯ
Іменем України
28 вересня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третіх осіб другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частку у майні подружжя, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що 03.09.1977 року вона уклала шлюб із відповідачем у справі. За час шлюбу, в 1983 році, за спільні кошти подружжя, вони придбали двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у якій проживають на даний час. Відповідач ОСОБА_2 без відома позивача позичив кошти у сторонніх осіб і в якості гарантії їх повернення поручився спільно нажитим майном, а саме квартирою у якій вони проживають. Кошти не були повернуті своєчасно у зв’язку з чим кредитор звернувся до суду. 15.07.2010року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна - квартири по АДРЕСА_1 й повідомили, що дане майно буде передано для реалізації на погашення боргу перед кредитором. Зважаючи на те, що відповідач у справі не визнає придбану квартиру спільною сумісною власністю подружжя, позивач просить визнати за нею право власності на Ѕ частину вказаної квартири.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заві. Позивач вказала, що квартира придбана за час шлюбу та за спільні кошти подружжя, оскільки вона також давала свої кошти на її придбання, а тому є спільною сумісною власністю як її, так і її чоловіка, а тому просить визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири по АДРЕСА_1 в м. Тернополі .
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог не заперечив.
Представник третьої особи другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог не заперечив.
Суд, заслухавши пояснення сторін та думку третіх осіб, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини.
03.09.1977 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, сторонами шлюб не розірвано, що визнається сторонами у справі та доводиться свідоцтвом про укладення шлюбу видане відділом ЗАГСу м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області від 3.09.1977року, серії 1-ИД № НОМЕР_1, актовий запис № 33.
02.06.1983року ОСОБА_2 одержано ордер №112, сім'я якого складається з трьох чоловік, на зайняття двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 (ОСОБА_4) на підставі рішення виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів від 27 травня 1983року №414.
12.11.1999року Тернопільським міським бюром технічної інвентаризації видано свідоцтво на право власності на АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, дане свідоцтво видано на підставі розпорядження міського голови №1204 від 10.11.1999року за реєстровим №43814.
15.07.2010 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Кравчук І.А. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_6 в користь фізичних осіб і держави грошових коштів складено акт опису й арешту квартири в АДРЕСА_1
Відповідно до довідки виданої ПМП "СОВР" від 27.09.2010року за №76 про техніко-економічні показники квартири видана члену будівельного кооперативу №58 ОСОБА_2 про те, що він дійсно проживає в АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, житловою площею 26,9м.кв., загальною 48,1м.кв. Станом на "1" вересня 2010р. повністю сплачений пайовий внесок за квартиру. Балансова вартість квартири становить 32091.00 (тридцять дві тисячі дев’яносто одна) грн. 00 коп. Кооперативний будинок прийнято в експлуатацію в 1983 році.
Відповідно до ст. 22 КпШС України – майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження ним. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Відповідно до ст. 28 КпШС України – в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України – у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч.1 ст. 73 Сімейного кодексу України – за зобов’язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.
За вказаних обставин суд вважає, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі як законні та обґрунтовані, оскільки позивачем доведено, що спірна квартира нажита сторонами в справі за час шлюбу, а тому є їхньою спільною сумісною власністю, виходячи із рівності часток у спільному майні, в зв’язку з чим за позивачем слід визнати право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 28, 29 КпШС України, ч.1 ст.70, ч.1 ст.73 СК України , 71, 76 ЦК Української РСР 1963 року, статтями 6, 8, 10, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину двокімнатної АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 160 грн. 00 коп. сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий В.Л.Дзюбич