Справа № 22а-308/ 2006 р. Головуючий по 1 інстанції Корнешова Т.В.
Категорія 42 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
ПОСТАНОВА Іменем України
02 серпня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л., при секретарі Гапєєвій Т.В., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу
за апеляційною скаргою Ленінського районного військового комісаріату м. Миколаєва (далі - Ленінський
РВК) на постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 травня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до Ленінського РВК про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню,
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ленінського РВК про стягнення 12624 грн. 18 коп. заборгованості по грошовому забезпеченню, посилаючись на те, що в період проходження військової служби з 01 серпня 2003 р. по 01 вересня 2005 р. відповідач безпідставно не в повному обсязі виплачував йому надбавку за безперервну службу і за 2003-2005 роки грошову допомогу на оздоровлення.
Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 травня 2006 року позов задоволено, стягнуто з Ленінського РВК на користь ОСОБА_1 12624 грн. 18 коп. заборгованості по грошовому забезпеченню за період з 01 серпня 2003 р. по 01 вересня 2005 р.
В апеляційній скарзі представник Ленінського РВК, посилаючись на невідповідність рішення нормам матеріального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши викладені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що право позивача на отримання грошового забезпечення порушено у зв'язку із виплатою відповідачем надбавки за безперервну військову службу в розмірах, менших від граничних розмірів, встановлених Указом Президента України від 05 травня 2003 р. № 389 „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (далі - Указ).
Між тим, з таким висновком не можна погодитись, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, які регулюють спірні
правовідносини, що у відповідності до п. 4 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду і ухвалення нової постанови.
Так, Указом надано право Міністру оборони України встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років -до 10, понад 10 років - до 30, понад 15 років - до 50, понад 20 років - до 70, понад
25 років - до 90 відсотків. Міністру також надано право визначати порядок і умови
виплати зазначених надбавок за рахунок коштів, передбачених у Державному
бюджеті України на утримання Збройних Сил України.
Отже Міністр оборони України має право " встановлювати військовослужбовцям залежно від стажу служби вказану надбавку в межах встановлених граничних розмірів в залежності від асигнувань, які передбачаються Законами України про Державний бюджет на відповідний рік на утримання Збройних Сил України.
На виконання Указу Міністром оборони України був виданий Наказ від
26 травня 2003 р. № 149, яким була затверджена Інструкція про порядок і умови
виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу та зазначено, що
розміри цієї надбавки щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду
грошового забезпечення, за рішенням Міністра.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу з 1995 р. по вересень 2005 р. на кафедрі військової підготовки Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського і перебував на грошовому забезпечені в Ленінському РВК. Станом на 01 вересня 2003 р. стаж безперервної військової служби його складав понад 20 років, а на 01 вересня 2004 р. - понад 25 років. Позивачу щомісячно призначалася встановлена Указом надбавка за безперервну військову службу. При цьому за грудень 2003 р., січень 2004 р. і серпень 2005 р. - у граничних розмірах, а за інші місяці - в менших розмірах (а.с.8-9) відповідно до розпоряджень Міністра оборони України, наданих ним в межах своїх повноважень (а.с.28-31).
Виходячи з наведеного, надбавка за безперервну військову службу нараховувалася позивачу в розмірах, встановлених Міністром оборони України у відповідності до положень Указу.
З довідки кафедри військової підготовки Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського від 27 грудня 2005 р. № 208 вбачається, що за 2003-2005 роки позивачу також виплачувалась грошова допомога на оздоровлення в розмірі нарахованого місячного грошового забезпечення (а.с.14), що відповідає п. 33.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 р. № 75.
Тому підстав для нарахування позивачу надбавки за безперервну військову службу, виходячи з встановлених Указом граничних її розмірів, а відповідно до цього і перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, немає, а твердження ОСОБА_1 про наявність заборгованості є помилковим.
Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 є необгрунтованим і не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 195, 202, 207 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Ленінського районного військового комісаріату м. Миколаєва задовольнити.
Постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 травня 2006 року скасувати і ухвалити нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ленінського РВК про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом одного місяця може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
суддя апеляційного суду Миколаївської області