справа №2-а-1934/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 14 вересня 2010 року                         Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в  складі: головуючого судді – Башмакова Є.А.  

при секретарі –         Жук Ю.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ для обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська ОСОБА_2, Управління ДАІ ГУМВС України про скасуван ня постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

  ВСТАНОВИВ:  

 16 липня 2010 року позивач  звернувся до суду з вищезазначеним позовом.  

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 11 липня 2010 року відповідачем щодо нього було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ №378726, згідно якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260,00 грн. за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач з даною постановою не згодний, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства, тому просить поновити строк для оскарження даної постанови, визнати її незаконною та  скасувати.

Позивач у судове засідання з’явився, підтримав викладені у позові вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності,  в якій відповідач не визнає пред’явленні йому позовні вимоги та просить розглянути дану справу згідно норм діючого законодавства.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 липня 2010 року відповідачем у відношенні позивача було винесено постанову серії АЕ №378726 у справі про адміністративне правопорушення, де відповідач зазначив, що цього ж дня о 11 годині 58 хвилин позивач, керуючи автомобілем марки «Мазда» д/н НОМЕР_1 при від'їзді з АЗС на Запорізькому шоссе не виконав умови дорожнього знаку «Рух без зупинки заборонено» проїхав без зупинки. Згідно даної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 260,00 грн., що підтверджується зазначеною вище постановою, наявною в матеріалах справи.

Позивач з даною постановою не згоден, оскільки зазначав, що не були з’ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністративного проступку.  

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи  міськрайонний суд,  у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими чинним законодавством.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення  може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд встановив, що постанова по справі про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне порушення складені уповноваженою особою з додержанням вимог законодавства.  

Крім того, позивачем не були доведені обставини, які б свідчили, що в його діях  немає ознак  проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність (ст. 280 КУпАП).

Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності та враховуючи відсутність належних  доказів, які були б підставою для скасування постанови, суд вважає, що позивачу треба відмовити в задоволенні його вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 70-71, ч. 4 ст. 122, 158-163  КАС України,  суд,

ПОСТАНОВИВ:  

 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ для обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровська ОСОБА_2, Управління ДАІ ГУМВС України про скасуван ня постанови у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

  У відповідності до ч. 2 ст. 171-2 КАС України  постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  

  Суддя                       Є.А. Башмаков