Справа № 2-523/10  

        РІШЕННЯ  

      ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ  

28 вересня 2010 року

Богуславський районний суд в Київській області в складі:

головуючого судді                             Кіхтенка С.О.,

при секретарі                   Симоненко О.О.,

з участю представника позивача      Кузнєцової Г.М.,

відповідача                       ОСОБА_2,

представника відповідача             ОСОБА_3.

розглянувши у судовому засіданні в залі Богуславського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ВАТ «Богуславський маслозавод» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,-

суд

  ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до Богуславського районного суду Київської області з даним позовом, та просить стягнути із відповідача заборгованість за договором позики 2659 грн. 00 коп., посилаючи на те, що відповідач по справі працював в ЗАТ «Богуславський маслозавод» на посаді заступника голови правління з 20.08.2008 року по 25.08.2009 року. 18.11.2008 року по видатковому касовому ордеру ним було отримано 2659 грн. 00 коп.. В ордері було зазначено, що кошти отримано за договором позики, який не зберігся.

Не зважаючи на попередження, відповідач добровільно повернути суму позики відмовляється в зв’язку з чим позивач був змушений звернутись до суду для захисту своїх прав.

Представник позивача в судове засідання з’явилась, позов підтримала повністю та просила суд  ухвалити  рішення, яким стягнути з відповідача 2659 грн. матеріальної шкоди, та судові витрати по справі.

Відповідач та його представник у судове засідання з’явився, позов не визнали, та просили відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, які не підтвердили факт укладення договору позики з відповідачем по справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі  фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає для задоволення на підставі наступного.  

Згідно ст. 10 ЦПК  України кожна сторона  повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається, та ст.11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказі в сторін та інших осіб, які беруть  участь у справі, а тому на запитання суду про  надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх  витребування  і необхідність цієї  дії судом, встановлено, що всі  докази  надані.

Відповідач по справі працював в ЗАТ «Богуславський маслозавод» на посаді заступника голови правління з 20.08.2008 року по 25.08.2009 року, що підтверджується відповідними наказами про прийняття на роботу та про звільнення.

18.11.2008 року по видатковому касовому ордеру ним було отримано 2659 грн. 00 коп.. В ордері було зазначено, що кошти отримано за договором позики.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11ЦК України.    

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України підстави виникнення цивільних прав та обов’язків є договори.

Відповідно до ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій сторно грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути таку ж суму грошових коштів.  

Відповідно до ст. 611 ЦК України уразі порушення зобов’язання настають правові наслідки  встановлені договором.  

Будь якого договору між позивачем та відповідачем щодо отримання останнім позики в сумі 2659 грн. представником позивача в судове засідання надано не було.

Відповідно до ст. 1047 ч. 1, 2 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.  

Будь яких підтверджуючих документів представником позивача надано не було.

Відповідно до роз’яснення ППВСУ № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справи у суді першої інстанції» п. 27 ч. 4 не може стверджуватись показаннями свідків наявність правовідносин, що виникають з правочинів, для яких законом установлено письмову форму.

Таким чином, оскільки представник для підтвердження позовних вимог договору позики в судовому засіданні не надав, а видатковий касовий ордер не являється доказом укладення договору,  тому суд відмовляє в задоволенні позову за недоведеністю.  

Оскільки суд в задоволення позову відмовляє, то судові витрати по справі залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-61, 88, 212-214, ч. 3 ст. 209 ЦПК України, ст. 1046,1047 ЦК України, -

суд

                              ВИРІШИВ:  

 Відмовити в задоволенні позову ВАТ « Богуславський маслозавод» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики за недоведеністю.

Стягнути з ВАТ «Богуславський маслозавод», м. Богуслав, вул. Миколаївська, 129, Київської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. АДРЕСА_1 600 грн. витрат, пов’язаних за надання правової допомоги.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий: суддя       (підпис)           С.О.Кіхтенко