Справа № 2а-2217/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Карпенко О.Л.
при секретарі – Пономаренко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС з обслуговування Новоукраїнського району лейтенанта міліції Білоус Олександровича Дмитровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВА № 110731 від 25 березня 2010 року за ст.122 ч. 2 КУпАП, посилаючись на те, що відповідачем винесено оскаржувану ним постанову, за якою його було притягнено до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає постанову незаконною, оскільки вона складена з порушенням норм права , а саме: відповідач належним чином не встановив обставини справи, прийняв рішення за відсутності доказів його вини, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, факт порушення ним Правил дорожнього руху та скоєння адміністративного проступку заперечив з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень відносно позову не направлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.
При розгляді справи суд виходить з того, що водій зобов’язаний виконувати Правила дорожнього руху і лише в разі порушення цих Правил, за наявності належних та допустимих доказів, водій може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
25 березня 2010 року відповідачем по справі було винесено оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 25 березня 2010 року в м. Новоукраїнка на вул. Курчатова ОСОБА_1 керував трактором Т-40 реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив правила проїзду перехрестя: повертаючи ліворуч не надав перевагу у русі пішоходові, який переходив проїзну частину.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23 грудня 2005 року №14 встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП, зокрема, в постанові потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів
Проте в оскаржуваній постанові не вказано нормативний акт, яким встановлені правила порушені позивачем по справі. У зв’язку з чим з постанови неможливо однозначно встановити, які саме пункти Правил дорожнього руху було порушено позивачем.
Крім того в оскаржуваній постанові не вказано доказів та їх джерела на підставі яких відповідач встановив наявність адміністративного правопорушення, крім посилання на протокол про адміністративне правопорушення. Відповідачем не було встановлено час скоєння правопорушення та потерпілого.
З копії доданого до оскаржуваної постанови протоколу про адміністративне правопорушення ВА № 109861 від 25 березня 2010 року, який складено відповідачем по справі, вбачається, що позивач по справі порушив вимоги п. 16.3 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що у разі необхідності надання переваги у русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні – перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкоди в русі пішоходові.
Однак, з оскаржуваної постанови неможливо встановити чи повинен був позивач надавати перевагу у русі іншим транспортним засобам і чи здійснив він у зв’язку з цим зупинку, чи є в цьому місці дорожня розмітка або світлофор.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відсутність достатніх доказів наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення виключає можливість провадження у адміністративній справі (ст. 247 п. 1 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності покладено на суб’єкта владних повноважень.
Відповідач не надав суду доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Статтею 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач по справі під час вирішення питання про притягнення позивача по справі до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст. 7, 247, 251, 280 КУпАП, прийняв необґрунтоване та упереджене рішення.
З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення постановлено відповідачем за відсутності переконливих доказів його вини у скоєнні адміністративного правопорушення, а тому її не можливо визнати правомірною та обґрунтованою. У зв’язку з цим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163, КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову старшого інспектора ДПС з обслуговування Новоукраїнського району лейтенанта міліції Білоус Олександровича Дмитровича від 25 березня 2010 року ВА № 110731 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 2 КУпАП.
Постанову може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : О. Л. Карпенко