справа № 2-496/10  

категорія 22    

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  07 жовтня 2010 року  Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:  

головуючого судді – Лемешко А.С.,  

при секретарі – Пус М.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Югсевморсервіс», ОСОБА_2, 3-і особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події,  

ВСТАНОВИВ:  

  Позивач, уточнивши позовні вимоги, звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування  матеріального збитку, заподіяної внаслідок  дорожньо-транспортної події в сумі 14 445 гривень та судових витрат в розмірі 1681,45 гривень, вказуючи, що 15.03.2008 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ГАЗ» д.н. СН2399АВ, що належить відповідачу ТОВ «Югсевморсервіс», порушивши правила дорожнього руху, скоїв зіткнення з автомобілем «ГАЗ» д.н. НОМЕР_1, під його керуванням на підставі довіреності, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Просить стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 14 445 гривень та судових витрат в розмірі 1681,45 гривень.  

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові. Просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14 445 гривень та судових витрат в розмірі 1681,45 гривень.  

Представник відповідача ТОВ «Югсевморсервіс» у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи, що вини підприємства у скоєнні ДТП немає, оскільки їх робітник ОСОБА_2 в порушення норм трудового законодавства самовільно у вихідний день за підроблений путьовим листом взяв автомобіль зі стоянки та скоїв ДТП, про що їм стало відомо лише 17.03.2008 року у перший робочий день, тому вважає, що відповідальність повинен нести лише ОСОБА_2  

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, однак причин неявки суду не повідомив.  

3-і особи у судове засідання не з’явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю.  

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обгрунтованними і такими, що підлягають задоволенню частково з наступних  підстав.  

Судом встановлено, що 15.03.2008 року біля 22 год. 40 хв. водій ОСОБА_2, керуючи у стані алкогольного сп’яніння автомобілем ГАЗ д.н. СН2399 АВ, що належить ТОВ «Югсевморсервіс» здійснив зіткнення з автомобілем «ГАЗ» д.н. НОМЕР_1, яким володів позивач на підставі довіреності, виданої власником ОСОБА_4, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.  

  Постановою судді Нахімовського районного суду м. Севастополя Галькевич О.Д. від 28.03.2008 року ОСОБА_2 був визнаний винним у порушенні правил дорожнього руху та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124,130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.  

    Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд виходив з того, що жодний доказ не має для суду заздалегідь встановленої чинності. Суд оцінює докази, виходячи із свого внутрішнього переконання, яке засновано на всесторонньому, повному, обьєктивному та безпосередньому вивченні доказів, що є в матеріалах справи.  

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події автомобілю «ГАЗ» д.н. НОМЕР_1, який знаходиться у володінні та користуванні позивача на законних підставах, були спричинені механічні пошкодження, відповідно до заключення щодо вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортних засобів від 15.03.2008 року ЕК «Укравтоекспертиза», вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу складає 13954,68 грн., ринкова вартість автомобіля складає 8321,38 гривень.  

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

  На підставі ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.  

Виходячи з положень ч.1 ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.  

Разом з цим, суд не може погодитися із доводами представника відповідача ТОВ «Югсевморсервіс» в частині того, що ОСОБА_2 не знаходився при виконанні трудових (службових) обов’язків, використовуючи службовий автомобіль ГАЗ д.н. СН2399 АВ, що належить ТОВ «Югсевморсервіс» у особистих цілях, оскільки заволодів транспортним засобом незаконно та неправомірно, що виключає стягнення завданої позивачу шкоди саме з підприємства виходячи з наступного.  

Як свідчить з матеріалів справи та пояснень сторін, ОСОБА_2 наказом від 01.06.2005 року за №14 був прийнятий на посаду водія     ТОВ «Югсевморсервіс». Наказом від 16.04.2007 року за №19а за ОСОБА_2 був закріплений автомобіль «ГАЗ» 3102 д.н. СН2399 АВ та з ним був укладений договір про повну матеріальну відповідальність за не зберігання довірених йому підприємством матеріальних цінностей.  

01.01.2008 року між ТОВ «Югсевморсервіс», як власником автомобіля та підприємством «Севмортранс» був укладений договір за №326 щодо надання місця на паркові, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 був зобов’язаний по закінченню робочого дня ставити автомобіль на територію підприємства «Севмортранс».  

Доводи представника відповідача в тій частині, що ОСОБА_2 заволодів вказаним транспортним засобом незаконно та неправомірно, суд вважає необґрунтованим та не підкріпленими відповідними доказами.  

Виходячи з вимог статей 58,59,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому надані сторонами докази повинні відповідати принципам відносності та допустимості, в протилежному випадку суд не може враховувати їх як такі при вивченні матеріалів справи.  

Власником автомобіля з моменту закріплення за ОСОБА_2 транспортного засобу були останньому передані ключі від автомобіля, що дозволило йому використовувати автомобіль як у робочий так і неробочий день. Факт використання ОСОБА_2 автомобіля у неробочий час у стані алкогольного сп’яніння суд розглядає як порушення трудової дисципліни, що не є предметом розгляду даного спору.  

Суд не може кваліфікувати дії ОСОБА_2 як неправомірне заволодіння транспортним засобом, оскільки від власника транспортного засобу у правоохоронні органи відповідних заяв не поступало.  

Суд вважає, що в даному випадку зобов’язання щодо відшкодування спричиненої у даній дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди покладається на власника транспортного засобу - ТОВ «Югсевморсервіс», що не позбавляє його можливості стягнути відшкодовані витрати в порядку регресу з особи, що причинила шкоду.  

Інші доводи представника відповідача, вказані у запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог не приймаються до уваги судом, оскільки не спроможні та не стосуються суті спору.  

Разом з цим, уточнені вимоги позивача щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 14 445 гривень, відповідно до вартості відновлюваних ремонтних робіт, які реально поніс позивач, підлягають задоволенню частково, лише в частині ринкової вартості автомобіля в сумі 8 321,38 гривень.  

Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.  

Оскільки вартість відновлюваного ремонту автомобіля є більшою, ніж ринкова вартість пошкодженого автомобіля  позивача на час настання ДТП та винесення рішення, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди вартість пошкодженого автомобіля, яка відповідно заключення складає 8 321,38 гривень.  

Однак, при вирішенні питання щодо передачі відповідачу майна позивача – пошкодженого автомобіля, суд вважає можливим залишити даний автомобіль позивачу, оскільки на сьогоднішній день автомобіль позивачем повністю відремонтований та використовується ним за призначенням, враховуючи, що позивач витратив на відновлення автомобіля значно більшу суму, ніж його ринкова вартість. Таке вирішення цього питання буде справедливим, враховуючи ті обставини, що відповідачем протягом тривалого часу – біля двох років не було витрачено жодного варіанту щодо часткового погашення матеріальної шкоди, завданої його робітником.  

Крім того, позивачем були понесені судові витрати на проведення експертної оцінки в сумі 420 гривень, судового збору в розмірі 87,42 гривень, витрати на юридичну допомогу в розмірі 1000 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення суду в розмірі 30 гривень, що підтверджується відповідними квитанціями, та є в матеріалах справи, які в силу приписів статей 84,88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ТОВ «Югсевморсервіс» на користь позивача.  

  Понесені позивачем витрати на завірення довіреностей, комісію банку за прийом платежів до судових витрат не відносяться, тому відшкодуванню не підлягають.  

Таким чином, суд, оцінюючи в сукупності здобуті в судовому засіданні докази, знаходить необхідним позов задовольнити частково, оскільки достовірно встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_2, який знаходився у трудових відносинах із відповідачем  ТОВ   «Югсевморсервіс», який є власником автомобіля, відбулася дорожньо-транспортна подія, внаслідок чого, автомобілю, який на законних підставах знаходиться у володінні позивача, була спричинена майнова шкода.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,30,60,84,88,212,213,214 ЦПК України, ст.ст. 1166,1167, 1187,1172 ЦК України, суд  

  ВИРІШИВ:  

    Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.  

  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югсевморсервіс» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 8 321 гривень 38 копійок, витрати на оплату експертних послуг в сумі 420 гривень, судовий збір в розмірі 87 гривень 42 копійки, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 1000 гривень, а всього – 9858 гривень 80 копійок.  

  В решті позовних вимог – відмовити.  

  Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі у 10-ти денний трок з моменту проголошення рішення апеляційної скарги.  

  Головуючий – суддя:           /підпис/  

  Згідно з оригіналом:  

Суддя Нахімовського районного  

суду  м. Севастополя     А.С. Лемешко