ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ   МІСЬКРАЙОННИЙ   СУД  

  справа  №2-а-4223/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 жовтня 2010 року      

Тернопільський міськрайонний суд  Тернопільської області в складі:  

головуючої судді    Юрдиги О.С.  

при секретарі  Бєлоусовій К.О  

розглянувши у     у письмовому провадженні в залі суду   в м.   Тернополі справу за  позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління пенсійного фонду в м.Тернополі про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,-  

В С Т А Н О В И В:  

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду із позовом до Управління пенсійного фонду в м.Тернополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання відповідача здійснити  перерахунок та виплату їм недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни: ОСОБА_1 за період з 09.07.2007року по 31.12.2007року, з  22.05.2008 року по 31.12.2009р., а ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за період з 2007р.по день винесення рішення судом.  

Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що відповідно до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вони відносяться до категорії “діти війни” і ст.6 зазначеного Закону їм передбачена виплата щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2007р.р. допомога не виплачувалась, а у 2008-2009р. виплачувалася у неповному обсязі.  Просять поновити їм строк звернення до суду, оскільки про належні їм як «дитині війни» виплати їм повідомлено не було, а про факт порушення прав стало відомо лише після висвітлення цього питання в засобах масової інформації.  

У судове засідання позивачі не з»явилися, проте подали заяви про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутності.  

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі в судове засідання не з»явився, надавши суду заперечення на позовну заяву, з якого вбачається, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, положення пункту 12 статті 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким на 2007 рік зупинено дію статті 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни”№2195, з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яка передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” №2195, виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, було визнано таким, що не відповідає Конституції України. Стаття 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни”№2195 передбачає, що "дітям війни" пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання, або соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком. Пенсійний Фонд протягом 2007 років не мав підстав для призначення та виплати вказаного підвищення пенсій, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положення „Про Пенсійний Фонд України” передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Враховуючи, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни”№2195 передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету ПФУ тому будь-яких порушень законодавства з боку ПФУ не вбачається Виходячи із наведеного, твердження про те, що на виконання рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 Управління Пенсійного фонду України було зобов'язане перерахувати та виплатити позивачу пенсію, суперечить чинному законодавству. Із змісту ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” №1295 не вбачається, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій. Відтак, відсутні підстави щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України провести перерахунки пенсії і забезпечити її виплату.На даний час питання виплати підвищень до пенсій "дітям війни" законодавчо врегульовано,. З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону №2195 врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (пп. 2 п. 41 розділу II), згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому позивачу відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» «як дитині війни» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах:  з 22 травня 2008 року - 48,10 грн.,  з 1 липня 2008 року - 48,20 грн., а з 1 жовтня – 49.80 грн.. Вказана постанова діє і у 2009р.  

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встанови наступні обставини справи.  

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1  виданим Всеукраїнською громадською організацією «Захист дітей війни», копією паспорта НОМЕР_8 виданим 09.07.2002р Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, довідкою УПФ в м.Тернополі від 21.09.2010р. №6971, відповідно до якої розмір надбавки до пенсії позивача, як дитини війни складає з 01.01.2008р. – 47 грн., 01.04.2008р.  – 48.10.грн., з 01.07.2008р. – 48.20 грн. з 01.10.2008р. – 49.80грн. і по даний час.  До 01.01.2008р. надбавка до пенсії як дитині війни позивачці не виплачувалася. Розмір пенсійної виплати станом на 01.09.2010р.  – 824.32 грн.  

Позивач ОСОБА_2 народився  ІНФОРМАЦІЯ_2, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_2 виданим 05.11.2002 р., копією паспорта НОМЕР_9 виданим 30.03.2000 р Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, довідкою УПФ в м.Тернополі від 14.09.2010р. №6678 ВЗ 6678, відповідно до якої розмір надбавки до пенсії позивача, як дитини війни складає з 01.01.2008р. – 47 грн., 01.04.2008р.  – 48.10.грн., з 01.07.2008р. – 48.20 грн. з 01.10.2008р. – 49.80грн. і по даний час.  До 01.01.2008р. надбавка до пенсії як дитині війни позивачці не виплачувалася. Розмір пенсійної виплати станом на 01.09.2010р.  – 1216.53 грн.  

Позивач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_3  виданим 30.07.2002 р., копією паспорта НОМЕР_4 виданим у серпні 2002 р Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, довідкою УПФ в м.Тернополі від  21.12.2009 №6976  

Позивач ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_5  виданим 25.03.1997 р., копією паспорта НОМЕР_6 виданим 07.06.1996р Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, довідкою УПФ в м.Тернополі від  06.09.2010р. №6148, відповідно до якої розмір надбавки до пенсії позивача, як дитини війни складає з 01.01.2008р. – 47 грн., 01.04.2008р.  – 48.10.грн., з 01.07.2008р. – 48.20 грн. з 01.10.2008р. – 49.80грн. і по даний час.  До 01.01.2008р. надбавка до пенсії як дитині війни позивачці не виплачувалася.  

Позивач ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального політики Тернопільської міської ради №8156 від 23.02.2006 р., копією паспорта НОМЕР_7 виданим  26.10.1999р Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, довідкою УПФ в м.Тернополі від 16.09.2010р. №6776, відповідно до якої розмір надбавки до пенсії позивача, як дитини війни складає з 01.01.2008р. – 47 грн., 01.04.2008р.  – 48.10.грн., з 01.07.2008р. – 48.20 грн. з 01.10.2008р. – 49.80грн. і по даний час.  До 01.01.2008р. надбавка до пенсії як дитині війни позивачці не виплачувалася.  

Позивач ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_10 виданим 30.09.2008р. ПФУ; довідкою Управління праці та соціального політики Тернопільської міської ради, копією паспорта НОМЕР_9 виданим  31.09.2004р Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, довідкою УПФ в м.Тернополі від 21.09.2010р. №6934, відповідно до якої розмір надбавки до пенсії позивача, як дитини війни складає з 01.01.2008р. – 47 грн., 01.04.2008р.  – 48.10.грн., з 01.07.2008р. – 48.20 грн. з 01.10.2008р. – 49.80грн. і по даний час.  До 01.01.2008р. надбавка до пенсії як дитині війни позивачці не виплачувалася. Розмір пенсійної виплати станом на 21.09.2010р.  – 1267.77 грн.  

Позивач ОСОБА_7, народиласяІНФОРМАЦІЯ_7, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_10 виданим 04.09.1997 р. ПФУ; копією паспорта НОМЕР_11 виданим 13.04.2000 р Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, довідкою УПФ в м.Тернополі від 17.09.2010р. №6846, відповідно до якої розмір надбавки до пенсії позивача, як дитини війни складає з 01.01.2008р. – 47 грн., 01.04.2008р.  – 48.10.грн., з 01.07.2008р. – 48.20 грн. з 01.10.2008р. – 49.80грн. і по даний час.  До 01.01.2008р. надбавка до пенсії як дитині війни позивачці не виплачувалася. Розмір пенсійної виплати станом на 17.09.2010р.  –становить 827.34 грн.  

У відповідності до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. «Дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання  або соціальна допомога , яка виплачується замість пенсії , підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком. (ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV)  

Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.(ч.2 ст.3 “Про соціальний захист дітей війни”).  

Фінансове забезпечення   державних    соціальних    гарантій, передбачених   цим   Законом,   здійснюється   за  рахунок  коштів Державного бюджету України. (ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV).  

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

У 2007 році прожитковий мінімум для   осіб, які втратили працездатність   визначений в ст.62 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 р.», і становить   : з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.  

Відповідно до п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6   Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  зупинено з урахуванням статті 111 цього Закону.  

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007   визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)   , положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".  

У 2008 році прожитковий мінімум для   осіб, які втратили працездатність   визначений статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України» і становить   : з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня – 482 гривень,  з 1 жовтня – 498 гривень.  

Відповідно до ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009р.», установити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.  

Відповідно до ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», установити у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.  

Відповідно до п.41 розділу ІІ «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України», текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої, дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 2 п 41  розділу ІІ Закону України " Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України»  

Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, і що передбачено у самих рішеннях.  

Положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та положення п. 2 п 41  розділу ІІ Закону України " Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.  

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що   визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.  

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

Реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.  

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Позивачі пропустили строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 27.09.2010 року.  

Посилання позивачів на те, що про факт порушення прав їм стало відомо лише після висвітлення проблем у засобах масової інформації у зв'язку з ухваленням з ухваленням рішень Конституційним Судом України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008року, суд вважає необгрунтованим, оскільки позивачі повинні були і могли дізнатися про порушення свого права щодо нарахування та виплати їм підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ще в офіційному періодичному виданні «Вісник Конституційного Суду України» № 14 від 07.11.2007 р. та №4  2008р.  

У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист порушених прав позивача, враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов’язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що в задоволенні  позову в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов»я зання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1  як дитині війни слід відмовити у зв»язку із пропуском строку звернення до суду, а позов в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов»я зання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 як дітям війни слід задовольнити частково, а саме в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов»я зання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне страхування» за період з 27.03.2010р. по день винесення рішення судом, а саме по 12.10.2010р. включно.  

У задоволенні решти позовних вимог позивачів слід відмовити у зв»язку з пропуском ними строку звернення до суду .  

Стягнути в користь позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 3 грн. 40 коп. судового збору з державного бюджету, оскільки відповідач звільнений від його сплати, відповідно до  п.34 Декрету КМУ «Про державне мито».  

Керуючись, 64, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від   22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I,   ст.58, п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  від 19.12.2006 року №489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   від 28.12.2007 року №107-VI,   ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009р.», ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.»,   рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 , ст.ст. .8, 9, 99, 158 – 163 КАС України, суд,-  

ВИРІШИВ:  

Позов   задовольнити частково.  

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду в м.Тернополі по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 щомісячного підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з 28.03.2010р. по 12.10.2010р. включно.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі провести перерахунок та виплату     ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7     пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України   «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне страхування»   з 27.03.2010р. по 12.10.2010р. включно.  

Відмовити в задоволенні  позову в частині   визнання бездіяльності Управління пенсійного фонду в м.Тернополі протиправною та зобов»язання здійснити перерахунок та   виплату   недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1  як дитині війни, у зв»язку із пропуском строку звернення до суду.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Стягнути з державного бюджету в користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 3грн. 40 коп. судового збору .  

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд.  

    Головуюча-суддя                                                                                                                        Юрдига О.С.