Справа  № 22ц-1209\2006 р.

Головуючий у 1-й інстанції:   Рябота  В.І. Доповідач:   Редька А.Г.

РІШЕННЯ ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

14 серпня 2006 року                                 місто Чернігів

Апеляційний     суд     Чернігівської   області у складі:

головуючого - судді Євстафієва О.К., суддів - Мельниченка Ю.В., Редьки А.Г., при секретарі - Гавриленко Ю.В.,                      з участю: позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів,

встановив:

5 червня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягувати з ОСОБА_2, її батька, на її утримання аліменти у розмірі 1\3 частини доходів до закінчення навчання, посилаючись, що вона продовжує навчання у вищому навчальному закладі, потребує матеріальної допомоги, батько спроможний надати таку допомогу, але відмовив у цьому.

ОСОБА_2 частково визнав позовні вимоги, посилаючись, що згоден надавати матеріальну допомогу, але у меншому розмірі, просив визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 100 грн щомісяця.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 червня 2006 року з ОСОБА_2стягнуто на користь ОСОБА_1аліменти на її утримання у розмірі 150 грн щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та на період її навчання в університеті за винятком часу канікул, але не більше ніж до досягнення 23-річного віку, а також стягнув з ОСОБА_2судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального закону.

Відповідачем рішення суду не оскаржується, заперечень проти апеляційної скарги позивачки відповідачем не надано.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки ОСОБА_1 належить до задоволення, рішення суду підлягає зміні у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням судом матеріального закону.

Суд першої інстанції правильно встановив, що позивачка ОСОБА_1 навчається у вищому навчальному закладі, потребує матеріальної допомоги, її батько ОСОБА_2 спроможний надавати таку допомогу і відповідно до ст. 199 СК України зобов'язаний надавати матеріальне утримання на період її навчання.

Однак, суд першої інстанції, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, не зазначив у рішенні обставин, передбачених ст. 184 СК України, які б давали підстави для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. За матеріалами справи таких обставин не встановлено. Відповідач має постійну роботу, стабільний заробіток і відповідно до ч.1 ст.200 СК України розмір аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, визначається у частці від заробітку(доходу) з урахуванням обставин, зазначених у ч.1 ст. 182 СК України та у ч.2 ст.200 СК України.

Крім того, суд першої інстанції з періоду навчання виключив час канікул, що законом не передбачено. Суд також визначив, що аліменти повинні стягуватися з часу набуття чинності рішенням суду, що суперечить вимогам ст. 191 СК України, яка передбачає, що аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову.

За обставин, коли висновок суду першої інстанції суперечить обставинам справи та судом неправильно застосовано матеріальних закон, рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, таке рішення підлягає зміні, а позовні вимоги ОСОБА_1 належать до задоволення частково.

Враховуючи матеріальне становище відповідача ОСОБА_2, наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, інших членів сім'ї, можливість надання утримання з боку матері позивачки, інші обставини, що підтверджуються наявними у матеріалах справи документами, колегія суддів вважає можливим визначити розмір аліментів на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1\8 частини заробітку (доходів) на період навчання з дня подачі позовної заяви 5 червня 2006 року до закінчення навчання 30 липня 2010 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку.

Посилання позивачки на значні витрати по оплаті за навчання та на проживання у місті Києві, де вона навчається, що дає підстави для стягнення аліментів у розмірі 1\3 частини заробітку(доходу) не можуть бути прийняті судом, враховуючи матеріальне, сімейне становище, інші обставини, що свідчать про можливості відповідача надавати утримання повнолітній дитині, яка продовжує навчання.

Керуючись ст.ст.307,309,314,316,319 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 199,200 Сімейного кодексу України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити та змінити рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 червня 2006 року, скасувавши зазначене рішення в частині стягнення аліментів.

Позов ОСОБА_1задовольнити частково та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, народився у АДРЕСА_1Прилуцького району Чернігівської області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, народилася у міс Прилуки Чернігівської області, аліменти на її утримання у розмірі 1\8 частини всіх видів заробітку(доходу), починаючи з 5 червня 2006 року і до закінчення навчання 31 липня 2010 року

В іншій частині рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 червня 2006 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_225,50 грн державного мита та 7,50 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в апеляційній інстанції.

Рішення набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.