Справа   № 2-83/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

і м е н е м    У к р а ї н и  

  27 серпня 2010 року               місто Сімферополь  

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:  

Головуючого судді Поєдинка А.О., при  секретарі Касянюк Т.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,  

  ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості у порядку регресу в розмірі 18079,35 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 грудня 2005 року на автошляху Сімферополь-Феодосія відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шевролет-Лачетті, державний номер НОМЕР_1, пішоходів ОСОБА_1, ОСОБА_2 Зазначений автомобіль застрахований у КД УСК ВАТ «Гарант-АВТО», правонаступником якого є ВАТ «УСК «Дженералі Гарант». У результаті ДТП були спричинені пошкодження застрахованому автомобілю, складено страховий акт та сплачено страхове відшкодування у розмірі 18079,35 грн. Згідно постанови про відмову в відкритті кримінальної справи від 19.12.2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 грубо порушили Правила дорожнього руху, що призвело до ДТП. Добровільно сплачувати заборгованість відповідачі не бажають, тому позивач вимушений звернутися до суду.  

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.  

Відповідачі та представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, мотивуючи це тим, що 29.01.2009 року постанову про відмову у відкритті кримінальної справи було скасовано, матеріали перевірки направлені до відділу оформлення матеріалів ДТП і дізнання ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Сімферополя і АТІ при ГУ МВС України в АР Крим. У постанові про відмову у відкритті кримінальної справи від 03.07.2009 року зазначено, що неможливо встановити винного у зазначеній ДТП, а тому до них не можна пред’явити вимогу в порядку регресу.  

Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

Судом встановлено, що 09 грудня 2005 року о 20.45 годин в м. Сімферополь на автошляху Сімферополь-Феодосія відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водія власного автомобіля Шевролет-Лачетті, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 та пішоходів ОСОБА_1, ОСОБА_2. Внаслідок ДТП була заподіяна шкода вищезазначеному автомобілю, який було застраховано у ВАТ «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО», правонаступником якої є ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та виплачено страхове відшкодування у розмірі 18079,35 грн.  

Постановою про відмову у відкритті кримінальної справи від 19.12.2005 року встановлено, що винними у скоєнні ДТП є ОСОБА_1М та ОСОБА_2 Однак, 03.03.2009 року зазначену постанову було скасовано заступником прокурора м. Сімферополя.  

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.  

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.  

У постанові про відмову у відкритті кримінальної справи від 03 липня 2009 року зазначено, що встановити осіб, винних у ДТП, яке відбулося 09.12.2005 року, встановити неможливо.  

З урахуванням викладеного, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.  

На підставі ст.ст. 993, 1166 ЦК України, керуючись 212, 215, 224-233  ЦПК України, суд  

  ВИРІШИВ:  

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», в особі Кримської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 18079,35 грн. – відмовити.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя (підпис)  

  Копія згідно з оригіналом.                

  Суддя:                                                  

  Секретар: