справа № 2-2619 /2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, судді Онищенко Т.С.,
при секретарі Ревенко-Котовської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між нею та її чоловіком втрачено відчуття любові і взаєморозуміння, у зв'язку з чим збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим /арк. с. 3-4/.
Від позивача в судове засідання надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, де вона зазначила, що позовні вимоги підтримує, на примирення не згодна, на розірванні шлюбу наполягає, просила прийняти рішення про розірвання шлюбу /арк. с. 18/.
Від відповідача в судове засідання до суду надійшла заява про визнання позову, де він зазначив, що на розірвання шлюбу згоден, просив прийняти рішення про розірвання шлюбу без його присутності /арк. с. 19/.
Згідно з частиною 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони 06.09.2003 зареєстрували законний шлюб, про що Кольчугинською сільською радою Сімферопольського району Автономної Республіки Крим зроблено відповідний актовий запис №23 та видано свідоцтво про одруження, відповідно до якого позивач, у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище - «Ажіалієва» на прізвище чоловіка – «ОСОБА_3» /арк. с. 14/.
У кожної зі сторін це перший шлюб.
Від шлюбу подружжя мають неповнолітніх дітей – дочок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 /арк. с. 7-8/.
Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, втрата відчуття любові, взаєморозуміння і довір'я.
Подружні відносини між сторонами припинені з квітня 2010 року.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу, зазначивши, що після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище «ОСОБА_3», а відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу і надав на це письмову згоду.
Правовідносини сторін регулюються статтями 104, 105, 110, 112-113 Сімейного кодексу України.
Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористувався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги згоду відповідача на розірвання шлюбу і відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає що причини, що спонукають сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, в наслідок чого позов підлягає задоволенню.
Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, за її вибором прізвище – «ОСОБА_3», яке вона отримала у зв’язку з реєстрацією 06.09.2003 шлюбу з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 10, 60, 88, 174, 197, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 06.09.2003 Кольчугинською сільською радою Сімферопольського району Автономної Республіки Крим /актовий запис №23/, розірвати.
3. Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, за її вибором прізвище – «ОСОБА_3» , яке вона отримала у зв’язку з реєстрацією 06.09.2003 шлюбу з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
4. Після набрання рішенням законної сили надіслати його копію до відділу реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Онищенко Т.С.