Судове рішення #113494
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1176 /2006 р.                         Головуючий у першій інстанції

Пошкурлат О.М.

Категорія - цивільна    Доповідач -Острянський В.І.

УХВАЛА Іменем України

11 серпня 2006року                                                                м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого-судді:     Острянського В.І.

суддів:                Нечасного    Л.А., Гром Л.М.

при секретарі:   Пільгуй Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 травня 2006 року за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення службової особи - Прилуцького міжрайонного прокурора ,-

встановив:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати, що зміст повідомлення Прилуцького міжрайонного прокурора Ляшенка не відповідає вимогам ст.ст.3,19,40 Конституції України ст.ст. 22,67, 235 КПК України та зобов'язати відповідача виконати в повному обсязі вимоги зазначених законів.

Вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим , що в повідомленні прокурора, яким відхилена його скарга на постанову слідчого по конкретній кримінальній справі, відсутні дані щодо всебічного , повного та об'єктивного дослідження обставин справи та посилання на норми права і зазначене він вважає неналежним виконанням службових обов'язків.

Справа розглядалась судом неодноразово.

Останньою ухвалою , що оскаржується, від 25 травня 2006 року ( а.с. 62) суд першої інстанції скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення службової особи -Прилуцького міжрайонного прокурора - залишив без розгляду .

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування даної ухвали суду і направлення справи для розгляду по суті, посилаючись на те, що суд керувався не тим процесуальним законом і прийшов до помилкового висновку.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги , суд вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановивши оскаржувану ухвалу, місцевий суд виходив з того, що заявник двічі : 16 і 25 травня 2006 року не з'явився за викликом суду ,проте був завчасно повідомлений про день і час розгляду справи. Тому і прийшов до висновку про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1.

Проте апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду.

З матеріалів справи слідує, що правовідносини з приводу яких виник спір, з 1 вересня 2005 року є предметом регулювання Кодексу адміністративного судочинства  України ( а.с. 24, 27, 34, 35, 54, 56 ).

Однак місцевий суд постановлюючи оскаржувану ухвалу 25травня 2006року , керувався нормами Цивільно-процесуального кодексу України, який спірні правовідносини не регулює.

Крім того, для застосування повторності неприбуття у судове засідання заявника без поважних причин за змістом чинного законодавства, необхідно мати незаперечні докази щодо належного сповіщення сторін про виклик у судове засідання як вперше , так і наступного разу.

Проте, в матеріалах справи докази про виклик ОСОБА_1 у судове засідання на 16 травня 2005року відсутні.

За таких обставин оскаржувана ухвала місцевого суду не може вважатись законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до місцевого суду для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 195, 199,155 Кодексу Адміністративного судочинства України,    апеляційний суд , -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду м. Чернігова від 25 травня 2006 року скасувати, а справу направити до Прилуцького міськрайонного суду для розгляду по суті.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути

оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України впродовж одного місяця з часу набуття нею законної сили .

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація