Справа № 22ц-1258/2006 р.                            Головуючий у 1 інстанції

Гордійко Ю.Г.

Категорія - цивільна  Доповідач -Шемець Н.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

09 серпня 2006 року                                                                         м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого:        Іваненко Л.В.

суддів:                   Шемець Н.В.,            Губар В.С.

при секретарі:        Пац Т.М.

з участю: позивача-ОСОБА_1, представника відповідача-Осмоловської Г.І., представника управління ПФУ в Новозаводському районі М.Чернігова -Варави О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП НАК „Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання внести зміни в особові рахунки

встановив:

В травні 2006 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що в травні 1986 року відповідачем був направлений на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і в період з 26 травня по 05 червня 1986 року працював керівником зміни ІНФОРМАЦІЯ_1, 6 змін відпрацював в другій зоні небезпечності та 5 змін в третій зоні небезпечності. Це підтверджується табелем обліку робочого часу, виданим після закінчення перебування в зоні та архівними матеріалами НАК „ Надра У країни" (правонаступника Мінгеології УРСР).

У 2004 році йому стало відомо, що відповідач не здійснив свого часу належну оплату його праці з урахуванням підвищених тарифних ставок. Тому він в 2004 році здав на підприємство табель обліку робочого часу за 1986 рік і відповідач видав довідку - розрахунок про заробітну плату, а також довідку про заробіток для обчислення пенсії. З довідки - розрахунку вбачається, що за роботу у зоні належало сплатити 703 крб.20 коп., а сплачено 259 крб.39 коп. Проте відповідач, не відмовляючись від виплат, фактично  не  виплачує     заборгованість  по  заробітній   платі.   Після  його неодноразових звернень, у квітні 2006 року відмовив у задоволенні вимог, оскільки відсутні первинні документи внаслідок закінчення терміну їх зберігання, і порадив звернутися до суду за вирішенням свого питання.

Тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за роботу у зонах по підвищених тарифних ставках з урахуванням компенсації в сумі 2105 грн.90 коп.(Після уточнення в судовому засіданні апеляційного суду позивач зазначив, що вказана сума заборгованості обрахована з урахуванням індексації).Також просив внести відповідні зміни у його особові рахунки за травень і червень 1986 року та поновити строк звернення до суду з позовом, як такий, що пропущений з поважних причин.

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду 1 інстанції та ухвалити нове про задоволення його вимог, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення по справі, неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, наданий ним табель обліку робочого часу є належним документом, що підтверджує тривалість перебування в зоні та виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і це є первинний документ, що надає право відповідачу відповідно до чинного законодавства здійснити перерахунок та виплату заробітної плати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з такого.

Фактично позовні вимоги позивача пов"язані з можливим перерахунком пенсії при задоволенні судом його вимог.

Представник відповідача позов не визнала, а представник управління ПФУ в Новозаводському районі м.Чернігова пояснював, що для перерахунку пенсії позивача необхідні первинні документи.

Суд 1 інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, прийшов до висновку, що наданий позивачем табель обліку робочого часу не є допустимим доказом, а щодо пропуску строку звернення до суду, то вважав його не пропущеним.

Апеляційний суд не може погодитись з висновком суду 1 інстанції.

Згідно ч.1ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач стверджував, що про порушення його права на підвищену оплату праці йому стало відомо лише в

2004 році, коли він дізнався про можливість перерахунку пенсії відповідно до набувшого чинності Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" і тільки тоді він здав табель обліку робочого часу на підприємство. Належних пояснень, чому не був зданий табель у 1986 році, апелянт суду не надав.

Враховуючи, що право позивача на одержання підвищеної заробітної плати за роботу в травні-червні 1986 року на ЧАЕС надає саме табель обліку робочого часу за цей період, і що його позивач мав здати відповідачеві в 1986 році після повернення з відрядження на ЧАЕС, але цього не зробив і вини товариства у цьому немає та враховуючи час, що пройшов з цього моменту - майже 20 років та що його твердження про те, що про порушення свого права дізнався лише в 2004 році і пов"язує це з виходом Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є непереконливими і тому, оскільки поважних причин пропуску строку звернення до суду за захистом свого права позивачем не наведено, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 належить відмовити в задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду.

Керуючись      ст.233      КЗпП     України,     ст.ст.307,309ч.1п.3,4,313-314,316,317,319 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду М.Чернігова від 16 червня 2006 року - скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову до ДП НАК „Надра України" „Чернігівнафтогазгеологія" про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання внесення змін в особові рахунки.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.