Справа № 2-113/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі :
головуючого-судді Баськова М.М.
при секретарі Басок Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старій Синяві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області про визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії та зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,
в становив:
Позивачі звернулися до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області (далі – УПФ) про визнання незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за 2007 рік, починаючи з 9 липня 2007 року, за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 року, за 2009 рік, та за 2010 рік - по 1 травня 2010 року, посилаючись на те, що відповідачем виплата пенсії проводилась не в повному обсязі - без врахування вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,якою передбачено підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивачі не з'явилися, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області – який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також надав суду заперечення на позов, в якому зазначив, що підвищення до пенсії позивачам виплачувалося у вказані періоди згідно вимог законодавства, зокрема, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Д ослідивши надані сторонами докази, які є у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що позивачі є дітьми війни, тобто вони є громадянами України, яким на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, та мають право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на підвищення до пенсії.
Позивачам підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2007 році не виплачувалося, а у 2008, 2009 та 2010 роках виплачено частково – в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Дані обставини підтверджуються паспортами та пенсійними посвідченнями позивачів, довідками УПФ про розмір пенсій позивачів, а також визнані відповідачем в запереченні на позов.
Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
[]
Зазначена норма діє з 01 січня 2006 року згідно із п.1 Прикінцевих положень цього ж закону.
Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-5 (далі – Закон №489-5) та пунктом 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-6 (далі – Закон №107-6) було зупинено та внесено зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і встановлено нові умови надання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії.
Відповідно до ст. 111 Закону №489-5 підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно із п. 41 розділу 2 Закону №107-6, якою внесено зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України, положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008року визнано неконституційними положення пункту 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” .
У вказаних рішеннях Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає положенням Конституції України.
В силу п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року і п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008року положення статей Закону №489-5 і Закону №107-6, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаних рішень, тому норми Закону України “Про соціальний захист дітей війни” щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України визначено, що закони і інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року №835-17 (далі – Закон №835-17) Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
[]
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Також суд вважає, що позивачі мають право на здійснення перерахунку та виплату підвищення до пенсії як діти війни відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2010 рік, оскільки в законодавчому порядку не було встановлено будь-яких обмежень щодо дії ст. 6 вказаного Закону.
Враховуючи викладене, суд вважає незаконною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і не виплати позивачам підвищення до пенсії відповідно до вимог законодавства, а тому позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 мають право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007 рік – починаючи з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р., за 2008 рік – починаючи з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р., за 2009 рік, починаючи з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., та за 2010 рік, починаючи з 01.01.2010 р. по 01.05.2010 р., а позивач ОСОБА_3 має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 рік, починаючи з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., та за 2010 рік, починаючи з 01.01.2010 р. по 01.05.2010 р., із врахуванням виплат, проведених у 2007- 2010 роках.
Судові витрати, згідно ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню із відповідача на користь позивачів.
На підставі ст. 152 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішень Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008року, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підвищення до пенсії за 2007-2010 роки - з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 1 травня 2010 року включно, у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням виплат, проведених у 2007-2010 роках, визнавши бездіяльність відповідача незаконною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії за 2009-2010 роки - з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 1 травня 2010 року включно, у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з врахуванням виплат, проведених у 2009-2010 роках, визнавши бездіяльність відповідача незаконною.
Стягнути із Управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі Хмельницької області на користь позивачів понесені ними судові витрати в сумі 45,50 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.М.Баськов