Справа № 22а-434/2006 Головуючий у першій інстанції -
Соловей В.В.
Категорія - адміністративна Доповідач - Мельниченко Ю.В.
УХВАЛА Іменем України
28 липня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.
суддів Мельниченка Ю.В., Редьки А.Г.
при секретарі Гавриленко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2на постанову Козелецького районного суду від 06 червня 2006 року по справі за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2до Міністерства оборони України, Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, постійно діючої атестаційної комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України на дії та бездіяльність, рішення посадових осіб в частині порушення порядку та проведення службового розслідування, атестування, прийняття рішення щодо переміщення на нижчу посаду, які призвели до порушення прав і законних інтересів військовослужбовця,-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив висновки, рішення, пропозиції, неправомірні дії та бездіяльність голови постійно діючої атестаційної комісії Командування Сухопутних військ ЗС України, у цілому атестаційної комісії, Командувача Сухопутних військ ЗС України в частині, що стосується полковника ОСОБА_1 визнати неправомірними, незаконними та необ"єктивними; зобов"язати Командувача Сухопутних військ ЗС України та голову постійно діючої атестаційної комісії скасувати в частині, що стосується полковника ОСОБА_1 протокол та текст атестації від 24.02.06р.; інформацію та вимоги п.5 наказу Міністра оборони України від 20.01.06р. за НОМЕР_1 в частині, що стосується полковника ОСОБА_1, визнати такими, що не відповідають дійсності, неправомірними, незаконними та необ"єктивними; зобов"язати Міністра оборони України скасувати інформацію та вимоги п.5 наказу від 20.01.06р. за НОМЕР_1; покласти всі судові витрати на відповідачів. Свої вимоги обґрунтовував тим, що полковник ОСОБА_1 проходить військову службу у ЗС з 1982 року, з вересня 2004 року призначений на посаду заступника командира В/ч НОМЕР_2 з гуманітарних питань. Під час перебування позивача у черговій відпустці, 29.11.05р. у В/ч НОМЕР_2 проводилися навчальні стрільби, в ході яких сталася надзвичайна подія, через яку загинуло двоє і було поранено одного війсьовослужбовця. За період з 29.11.05р. по 20.01.06р. у військовій частині проводилося декілька службових розслідувань, перевірок, інспекцій, що суперечать своїми висновками одна одній і мають певні порушення щодо порядку призначення, проведення та реалізації висновків. За результатами роботи комісій жодних висновків про пряму вину та/або безпосередню причетність до надзвичайної події від 29.11.05р. та її наслідків в діях ОСОБА_1 не зазначено та/або не виявлено. Під час проведення службового розслідування будь-яких письмових пояснень від ОСОБА_1 не відбиралося, зміст акту про розслідування до нього не доводився, з висновками за результатами розслідування позивача ніхто не ознійомив, сам Наказ до ОСОБА_1 не доводився. Атестування позивача здійснювалося із порушенням розділу 5 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби офіцерами, прапорщиками (мічманами) та вимог п.36 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. Так, позивача неодноразово атестували протягом останнього року з незмінними позитивними висновками щодо відповідності займаній посаді, а тому будь-якої необхідності та правових підстав для проведення його останнього атестування не вбачається.
Оскаржуваною постановою суду в адміністративному позові представника позивача ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати постанову Козелецького районного суду від 06 червня 2006 року і прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги адміністративного позову. Свої вимоги мотивує тим, що судом неповно і неправильно встановлені та з"ясовані обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, невірно досліджені, а також оцінені документальні докази по справі, неправильно визначені норми, які застосовані судом. Суд першої інстанції взагалі не надав важливим обставинам належної уваги, не дослідив важливі докази щодо непричетності позивача до виникнення передумов та самого факту загибелі та травмування військовослужбовців. За результатами роботи комісій (інспекцій) жодних висновків, доказів, фактів, які підтверджують пряму вину або безпосередню причетність ОСОБА_1 до надзвичайної події від 29.11.05р., а також причинно-наслідковий зв"язок між службовою діяльністю, якимись недоліками у роботі позивача та випадком травмування, загибелі військовослужбовців немає. Всупереч цьому та у порушення вимог наказу Міністра оборони України НОМЕР_3 від 30.03.04р. за результатами розслідування був виданий наказ Міністра оборони України від 20.01.06р. за НОМЕР_1. Оскаржувані дії, рішення службових осіб Командування Сухопутних військ ЗС України, наказ Міністра оборони України від 20.01.06р. за НОМЕР_1, що стосується полковника ОСОБА_1, протокол атестаційної комісії та видані на його підставі документи є неправомірними, містять грубі порушення вимог Військових статутів та наказів Міністра оборони України, а відтак підлягали безумовному скасуванню. У матеріалах справи є копія службової картки позивача, у якій таке стягнення як сувора догана на день звернення до суду відсутня, а відтак це стягнення було накладено на ОСОБА_1 набагато пізніше, ніж це дозволено у Дисциплінарному статуті. Таким чином, посилання суду на те, що на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення відповідно до наказу від 13.01.06р. НОМЕР_4 не відповідає дійсності, оскільки про оголошення стягнення ОСОБА_1 ніхто не повідомляв, відповідного наказу не доводив, до службової картки своєчасно стягнення не заносив, із карткою не ознайомлював, а відтак це здійснено неправомірно і з чисельними порушеннями ст.ст.84-87, 96-98 Дисциплінарного статуту ЗС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу Міністра оборони України НОМЕР_1 від 20.01.06р. "Про причини і передумови надзвичайної події у військовій частині НОМЕР_2 (смт.Десна) та притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб" спільною комісією Генерального штабу ЗС України, Командування сил підтримки ЗС України та Контрольно-ревізійного департаменту Головної інспекції Міністерства оборони України у період з 22 грудня 2005 року до 12 січня 2006 року було проведено службове розслідування, в ході якого були виявлені численні порушення у В/ч НОМЕР_2. Пунктом 5 вищевказаного Наказу передбачено Командувачу Сухопутних військ ЗС України на засіданні постійно діючої атестаційної комісії Сухопутних військ ЗС України розглянути доцільність перебування на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_2 з гуманітарних питань -начальника відділу з гуманітарних питань полковника ОСОБА_1 Атестаційною комісією Командування сухопутних військ ЗС України за низький професійний рівень, необ"єктивну оцінку стану справ військової частини НОМЕР_2, незадовільну особисту роботу, що призвело до надзвичайної події, пов"язаної із загибеллю людей, прийнято рішення про пониження в посаді заступника командира військової частини НОМЕР_2 з гуманітарних питань - начальника відділу полковника ОСОБА_1
Посилання апелянта на те, що всі атестаційні матеріали стосовно позивача були виключно позитивного характеру, не відповідають дійсності, оскільки згідно витягу з протоколу НОМЕР_5 засідання постійно діючої атестаційної комісії Сухопутних військ ЗС України від 04 червня 2005 року вказано на "вкрай незадовільну роботу підполковника ОСОБА_1, форми і методи в вихованні особового складу не можуть дати позитивного результату". Крім того, за висновком атестаційної комісії підполковник ОСОБА_1 свої службові обов'язки знає недостатньо, що підтверджується витягом з протоколу НОМЕР_6 засідання постійно діючої атестаційної комісії Сухопутних військ ЗС України від 15 грудня 2005 року.
Висновок атестаційної комісії про невідповідність займаній посаді і про доцільність пониження в посаді ОСОБА_1 носить рекомендаційний характер. У даний час рішення про пониження позивача в посаді не приймалось, про що свідчить лист Міністерства оборони України №НОМЕР_7 від 06.05.06р., згідно якого командиру військової частини НОМЕР_2 повертаються документи на полковника ОСОБА_1 для доопрацювання.
Відомостей щодо пониження позивача в посаді в ході судового розгляду не здобуто.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2залишити без задоволення.
Постанову Козелецького районного суду від 06 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.