Справа № 22а-416/2006 р. Головуючий у першій інстанції
Ільченко О.І.
Категорія - адміністративна Доповідач - Лакіза Г.П.
ПОСТАНОВА Іменем України
27 липня 2006 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді: Лакізи Г.П.
суддів: Нечасного Л.А., Острянського В.І
при секретарі: Пільгуй Н.В.
з участю: представників відповідачів - Прилуцької ОДПІ Чернігівської
області, ДПА в Чернігівській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційними скаргами Державної податкової адміністрації в Чернігівській області та ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Прилуцької ОДПІ Чернігівської області, ДПА в Чернігівській області, управління Прилуцького державного казначейства про стягнення заробітної плати за роботу у вихідні та світкові дні, грошової компенсації та індексації грошових доходів, грошової компенсації за форменний одяг, середнього заробітку за час затримки належних сум при звільненні та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прилуцької ОДПІ та ДПА в Чернігівській області, в якому просив визнати факт роботи у вихідні та святкові дні під час проходження служби в міжрайонному відділі податкової міліції Прилуцької ОДПІ за період з 09.10.2000 року по 14.07.2005 року згідно книг розпоряджень керівництва МГВПМ на добовий наряд та стягнути оплату за роботу у вказані дні, грошову компенсацію за порушені строки виплати частини доходів, індексацію грошових коштів; стягнути з Прилуцької ДПА в Чернігівській області грошову компенсацію за форменний одяг; стягнути з Прилуцької ОДПІ середній заробіток за час затримки виплати належних йому сум на підставі ст. 117 КЗпП України, починаючи з 15 липня 2005 року, майнові збитки у вигляді неотриманого своєчасно доходу в сумі 5000 грн. та 1700 грн. моральної шкоди.
Свої вимоги мотивував тим, що з 09.10.2000 року по 14.07.2005 року проходив службу на різних посадах в міжрайонному головному відділі податкової міліції Прилуцької ОДПІ. Під час проходження служби мав допуск до документів з грифом "таємно" та "цілком таємно", але за період проходження служби не отримував в повному обсязі доплати, надбавки встановлені чинним законодавством для працівників податкової міліції, а також грошову компенсацію за продовольчі пайки. В МГВПМ Прилуцької ОДПІ здійснювалось цілодобове чергування і відповідно велись книги розпоряджень добових чергувань працівників податкової міліції, де відображались розпорядження начальника про призначення добового наряду. Під час проходження служби позивач також заступав для несення служби в наряди на цілодобове чергування, яке інколи відбувалося у вихідні та світкові дні, але при розрахунку при звільненні не було виплачено за роботу у ці дні. За період проходження служби позивач не отримував форменний одяг, що передбачено ст. 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а також грошову компенсацію за нього.
Позивач у судовому засіданні в суді першої інстанції відмовився від стягнення 5000 грн. майнових збитків у вигляді недоотриманого своєчасно доходу, доповнив позовні вимоги та просив стягнути з Прилуцької ОДПІ судові витрати по справі.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобовязано ДПА в Чернігівській області нарахувати та провести грошову компенсацію ОСОБА_1 за форменний одяг за період його служби в МГВПМ Прилуцькій ОДПІ з липня 2002 року по час звільнення (липень 2005 року), в решті позову -відмовлено.
В апеляційній скарзі Державна податкова адміністрація в Чернігівській області просить постанову суду в частині зобовязання Державної податкової адміністрації в Чернігівській області нарахувати та провести грошову компенсацію за форменний одяг за період служби ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю, посилаючись на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, ст. 24 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.2 Постанови КМУ "Про форменний одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції"" від 17.11.2001 року № 1515, Наказ ДПА України від 22.10.2003 року за № 501, яким затверджено Положення про порядок забезпечення, обліку та видачі речового майна в підрозділах податкової міліції та навчальних закладах державної податкової служби. Підпунктом 2.17 даного Положення, виплата компенсації за форменний одяг особам начальницького складу податкової міліції звільненим з посади та служби за п.64 "ж" (за власним бажанням), не передбачена. Саме за п.64 "ж" наказом ДПА в Чернігівській області № 125-0 від 12.07.2005 року ОСОБА_1 був звільнений з посади та органів податкової міліції в запас Збройних Сил України, а тому виплата компенсації за форменний одяг ОСОБА_1, з врахуванням вищенаведених норм, не передбачена. Суд не взяв до уваги вищенаведені норми матеріального права та підзаконний нормативний документ, які безпосередньо стосуються предмета спору в цій частині, та визначають випадки виплати компенсації за форменими одяг та не наводить в Постанові жодної норми матеріального права чи будь-якого іншого нормативного документу, які передбачають, виплату компенсації за не отриманий форменний одяг для осіб начальницького складу податкової міліції, які звільнилися зі служби за п.64 "ж".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд необєктивно та неповно дослідив всі обставини, які мають значення для справи та з приводу предмету спору. Зокрема, відповідачі не виконали зобовязань суду надати відповідні рахунки вказані в п.п.3-6 позовної заяви, суд не врахував подані ксерокопії книг розпоряджень керівництва МГВПМ Прилуцької ОДПІ як обгрунтовані докази позовних вимог та не зобовязав його надати інші докази, суд необгрунтовано прийняв заперечення відповідача про те, що в період здійснення чергування він одночасно викладав у Прилуцькому фінансово-правовому коледжі, оскільки вказані у запереченні дні аж ніяким чином не стосуються предмету спору, так як це були робочі дні тижня і ці дні були обліковані в табелі робочого часу керівництвом МГВПМ. Вирішуючи справу, суд вибірково керувався нормами КЗпП України, суд помилково встановив, що фінансування витрат за службу понад встановлені законодавством робочий час, у вихідні та святкові дні, здійснюється у межах асигнувань, що виділяються МВС України з республіканського бюджету, оскільки такі асигнування, ніяким чином не можуть впливати та свідчити про відсутність коштів ДПА України для компенсації за роботу у вихідні та святкові дні, тому що МВС України входить до складу Кабінету Міністрів України, а ДПА являється центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статутом. Апелянт зазначає, що під час розгляду справи, суд встановив, що в табелях обліку робочого часу відсутні відмітки про залучення його до роботи у вихідні та святкові дні, і в судовому засіданні відповідач підтвердив, що відсутність таких відміток допущені саме з їх вини, але в рішенні суду про це не зазначив. Крім того, в рішенні суду не вказано суму грошової компенсації,яку належить виплатити за форменний одяг, що може призвести до навмисного затягування виконання рішення з боку відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до слідуючого висновку.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь оплати за час роботи у вихідні та святкові дні, грошової компенсації за несвоєчасний з ним розрахунок та індексацію грошових коштів, суд першої інстанції виходив з того, що первинним документом бухгалтерського обліку для нарахування заробітної плати є табель обліку робочого часу, проте в таких табелях відсутні відмітки про залучення позивача до роботи у святкові та вихідні дні, а інших документів, що підтверджують фактичне відпрацювання ним у святкові та вихідні дні не надано. Суд не прийняв доводи позивача про роботу у вихідні та святкові дні на підставі книг розпоряджень керівництва МГВПМ на добовий наряд. У зв"язку з відсутністю підстав для нарахування заробітної плати за роботу у вихідні та святкові суд відмовив у нарахуванні позивачу відповідної компенсації та проведення індексації.
Такий висновок суду в цій частині відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи, яким місцевий суд дав належну правову оцінку, а доводи апелянта ОСОБА_1 правильності висновки суду не спростовують. Показання свідків та графіки чергувань не можуть бути належними доказами кількості фактично відпрацьованого позивачем часу та належною підставою для нарахування заробітної плати. Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 відсутні.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації за форменний одяг, суд першої інстанції посилався на постанову Кабінету Міністрів України "Про форменний одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрніх справ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції" від 17.11.2001 року, якою затверджено опис і зразки форменного одягу та знаки розрізнення, в тому числі, для осіб начальницького складу податкової міліції. Посилання на затверджене Наказом ДПА України від 22.10.2003 року Положення "Про порядок забезпечення, обліку та видачі речового майна в підрозділах податкової міліції та навчальних закладах державної податкової служби" вважає безпідставним, оскільки таке Положення не є чинним.
Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду в цій частині рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про форменний одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрніх справ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції" від 17.11.2001 року № 1515 (а.с. 114), на яку послався місцевий суд як на підставу для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення грошової компенсації за формений одяг за період служби в органах податкової міліції, не передбачена можливість стягнення на користь працівників податкової міліції грошової компенсації за неотриманий формений одяг. Названою постановою Кабінету Міністрів України було зобовязано Державну податкову адміністрацію розробити та затвердити норми забезпечення форменим одягом осіб начальницького складу податкової міліції, правила носіння форменого одягу і знаків розрізнення зазначеними особами.
Наказом голови Державної податкової адміністрації України 22 жовтня 2003 р. було затверджене Положення про порядок забезпечення, обліку та видачі речового майна в підрозділах податкової міліції та навчальних закладах державної податкової служби України. Дане Положення, яке хоч і не зареєстроване в Міністерстві юстиції, є єдиним документом, що передбачає можливість грошової компенсації вартості речового майна при звільненні осіб начальницького складу з державної податкової служби України за віком, хворобою, скороченням штатів (пункт 2.17).
Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 12.07.2005 року ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника МГВПМ - начальника оперативного відділу міжрайонного головного відділу податкової міліції Прилуцької ОДПІ та служби в податковій міліції в запас Збройних Сил України
по п. 64 "ж", тобто за власним бажанням (а.с. 16). Як вже зазначалось вище, підпунктом 2.17 Положення про порядок забезпечення, обліку та видачі речового майна в підрозділах податкової міліції та навчальних закладах державної податкової служби України, яке затверджено наказом ДПА України від 22.10.2003 року за № 501, виплата компенсації за форменний одяг особам начаольницького складу податкової міліції передбачена при звільненні з державної податкової служби України за віком, хворобою, скороченням штатів, а особам, звільненим з посади та служби в податковій міліції в запас Збройних Сил України за п.64 "ж" (за власним бажанням), така грошова компенсація не передбачена.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 254 ч.5 КАС України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації в Чернігівській області задовольнити.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 та зобовязання Державної податкової адміністрації в Чернігівській області нарахувати та провести грошову компенсацію ОСОБА_1за форменний одяг скасувати, та відмовити ОСОБА_1в задоволенні його позовних вимог в цій частині.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 травня 2006 року в іншій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця після набрання нею законної сили.