У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.10.07 Справа №22/131/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М. , Кричмаржевський В.А. , Мірошниченко М.В.
при секретарі Шерник О.В.
В присутності представника позивача БєлаяО.С., довіреність № 1045-07/3 від 01.06.2007 р.; від відповідача – не з’явився, від третьої особи-1 – Давиденко О.А., паспорт СА № 287529 від 09.10.96 р.
Розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «ВЕСКО» в особі Запорізької філії на рішення господарського суду Запорізької області від 18.07.2007 р. по справі № 22/131/07
за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО» в особі Запорізької філії, м. Запоріжжя (далі ЗФ ЗАТ «ВЕСКО»);
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «АТП-2245», м. Запоріжжя (далі ВАТ «АТП-2245»);
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: гр. Давиденко Олег Анатолійович, м. Запоріжжя
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: гр. Печурин Сергій Володимирович, м. Запоріжжя
про стягнення в порядку регресу 6851 грн.
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2758 від 08.10.2007 р. справу № 22/131/07 передано для розгляду колегії у складі: Хуторного В.М., Кричмаржевського В.А., Мірошниченко М.В., якою справа прийнята до розгляду.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.07.2007 р. по справі № 22/131/07 (суддя Скиданова Ю.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що відсутні підстави для стягнення з підприємства відповідача збитків, завданих внаслідок ДТП, оскільки позивачем не доведено вини відкритого акціонерного товариства «АТП-2245».
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ЗФ ЗАТ «ВЕСКО», позивач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що судом не надано належної правової оцінки доказам, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, відсутність вини Давиденка О.А. у вчиненні ДТП не можна вважати доведеною, оскільки письмовий доказ (постанова першого заступника голови апеляційного суду Запорізької області від 22.01.07 р.) оцінено судом формально, без врахування його змісту та інших наявних у справі доказів у їхній сукупності. Крім того, неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема не застосовано ст. ст. 993, 1166, 1179, 1172, 1187, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Представник ЗФ ЗАТ «ВЕСКО» у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просить їх задовольнити, а рішення господарського суду Запорізької області скасувати.
ВАТ «АТП-2245», відповідач по справі, відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні Давиденко Олег Анатолійович, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заперечив проти апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Печурин Сергій Володимирович, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
За клопотанням представників позивача та третьої особи-1 судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 09.10.2007 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сутність спору:
29.08.2006 р. на вул. Зачиняєва у м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗИЛ, державний номер 5091 ЗПО, під керуванням Давиденко Олега Анатолійовича та автомобіля ЗАЗ-DWAEOO Т 13110, державний номер АР 7285 АМ, під керуванням Печурина Сергія Володимировича, що підтверджується матеріалами справи. Вищезазначений автомобіль, що перебував під керуванням Печурина С.В. застраховано страховою компанією позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору страхування наземного транспорту №2584-а/06ЗП.
Ленінським районним судом м. Запоріжжя 03.10.2006 р. винесено постанову по справі №3-11064/2006 якою встановлено вину Давиденко О.А. у здійсненому правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та постановлено накласти на Давиденка О.А. штраф.
Постановою апеляційного суду Запорізької області №33-11 від 22.01.2007 р. постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2006 р. у відношенні Давиденко О.А. - скасовано, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивачем додано до матеріалів справи копію страхової справи, з якої вбачається факт виплати страховою компанією позивача гр. Печурину С.В. страхової суми, а саме 6601 грн. (платіжні доручення а. с. 28-29). Також, страхова компанія мала додаткові витрати - по оплаті послуг експерта - в сумі 250 грн. згідно акту виконаних робіт та платіжного доручення (а. с. 31-32).
Таким чином, на думку позивача збитки завдані йому під час дорожньо-транспортної пригоди відповідачем складають 6851 грн.
У матеріалах справи містяться попередній договір про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу від 25.08.2007 р. між ВАТ "АТП-2245" (продавець) та громадянином Давиденко Олегом Анатолійовичем, за яким сторони за договором погодилися укласти в майбутньому договір купівлі-продажу, за яким відповідач продасть гр. Давиденко О.А. автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554М, 1987 року випуску, двигун № 552494, шасі 2684626, державний реєстраційний номер 5091 ЗПО, що належить ВАТ "АТП-2245" на праві власності (а. с. 76-77)
Отже, за вказаним попереднім договором від 25.08.2007 р. право власності на автомобіль ЗИЛ, державний реєстраційний номер 5091 ЗПО, до підписання основного договору купівлі-продажу залишається за ВАТ "АТП-2245".
Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7-3229 між ВАТ "АТП-2245" та гр. Давиденко О.А. був укладений 01.09.2007 р., тобто на момент здійснення ДТП 29.08.2007 р. власником автомобіля ЗИЛ, державний реєстраційний номер 5091 ЗПО, було ВАТ "АТП-2245".
Крім того, в матеріалах справи міститься договір оренди автомобіля від 25.08.2006 р., укладений між ВАТ "АТП-2245" та гр. Давиденко О.А., відповідно до якого відповідач передав гр. Давиденко О.А. у тимчасове користування та володіння автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554М, державний реєстраційний номер 5091 ЗПО. Даний договір підписаний обома сторонами, але не засвідчений нотаріально (а. с. 78-79).
Рішенням господарського суду Запорізької області у задоволенні позову відмовлено з чим не погодився позивач та оскаржує його в апеляційному порядку.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 993 Цивільного Кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи, що в нашому випадку шкоду завдано транспортним засобом - автомобілем ЗИЛ, державний реєстраційний номер 5091 ЗПО, то слід застосовувати спеціальні норми статті 1187 ЦК України, якою врегульовано правовідносини з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. 2. ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір оренди від 25.08.06 р., укладений між ВАТ «АТП-2245» та гр. Давиденко О.А., який не є найманим працівником ВАТ «АТП-2245», відповідно до якого відповідач передав гр. Давиденко О.А. у тимчасове користування та володіння автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554 М, державний реєстраційний номер 5091 ЗПО, є нікчемним, оскільки не посвідчений нотаріально, у судовому порядку не визнаний дійсним, тому і не створив для сторін договору будь-яких юридичних наслідків.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Враховуючи той факт, що на момент вчинення дорожньо - транспортної пригоди за участю автомобіля ЗИЛ, державний номер 5091 ЗПО, під керуванням Давиденко Олега Анатолійовича та автомобіля ЗАЗ-DWAEOO Т 13110, державний номер АР 7285 АМ, під керуванням Печурина Сергія Володимировича, у Давиденко Олега Анатолійовича не було правових підстав для володіння вищевказаним транспортним засобом, яким було завдано шкоду, та приймаючи до уваги те, що окрім нікчемного договору оренди доказів наявності інших правових підстав для володіння автомобілем суду не надано, то в даному випадку підлягає застосуванню ч. 2 ст. 1187 ЦК України.
Суд також враховує положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України, згідно якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Тому позивач не позбавлений права в порядку Цивільно-процесуального кодексу звернутися за захистом свого цивільного права.
Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «ВЕСКО» в особі Запорізької філії залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 18.07.2007 р. по справі № 22/131/07 – без змін.
Постанову оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 11.10.2007 р.
Головуючий суддя Хуторной В.М.
судді Хуторной В.М.
Кричмаржевський В.А. Мірошниченко М.В.