УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2-п-152/10

15.10.2010 р.  Центральний районний суд м. Сімферополя  в складі:

головуючого судді                                               Гулевича Ю.Г.

при секретарі                                                        Кушнеренко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Сімферополі заяву  ОСОБА_1  про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від   1.09.2010  р.  

 ВСТАНОВИВ:

 Заявник ОСОБА_1 звернувся з заявою про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від  1.09.2010 р., мотивуючи тим, що  позивач  ОСОБА_1, належним чином не був повідомлений про дату судового засідання на 01.09.2010 р.

Також  позивачами грубо порушено положення ч. 2 ст. 64 ГПК України, що передбачає, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Крім того, як убачається з ксерокопії розписки від 22.04.2007 р.,  ОСОБА_1 зобов'язується повернути ОСОБА_2 суму у розмірі 15000 доларів США. Проте не вказаний термін повернення даних грошових коштів.  

Ст. 1049 ЦК України регламентує, що якщо договором не встановлений термін повернення позики або цей термін визначений моментом пред'явлення вимоги, позика повинна бути повернена позичальником протягом тридцяти днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлений договором.

Відповідно до ст. 251 ЦК України сроком є певний період в часі, зі спливом якого пов'язана дія або подія, яка має юридичне значення. У матеріалах справи відсутні які-небудь докази того, що ОСОБА_2 пред'являв які-небудь вимоги про повернення суми вказаною в розписці до ОСОБА_5, і він дане зобов'язання не виконав в тридцятиденний термін. Таким чином, оскільки з боку ОСОБА_2 відсутній момент пред'явлення вимоги про повернення в розумінні ст. 1049 ЦК України, то є незаконним стягнення даної суми грошових коштів, у тому числі і відсотків за користування грошовими коштами.

Також не підлягають задоволенню вимоги по стягненню відсотків за користування позиковими грошовими коштами.

Ч. 1 ст. 1048 ЦК передбачено, що позикодавець має право па отримання з позичальника відсотків на суму позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлені розмір відсотків, їх розмір встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку.

При стягненні суми грошових коштів як відсотки за користування позиковими грошовими коштами, не врахована наступна обставина. П. 5 розд. VIII "Завершальних положень" Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що до приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України і інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, якщо інше не передбачене цим Законом.  У відповідності с п. 6 ст. 4 ЗУ "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" надання засобів (грошових) в позику є фінансовою послугою.

Фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є відсотки (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг"). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької деленшосщ, якщо це прямо передбачено законом (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг").

У інших випадках надання грошових коштів на умовах позики із сплатою відсотків не допускається.

У судове засідання ОСОБА_1 не з,явився, належно сповіщений про розгляд справи, про причини неявки суду не повідомив у зв,язку з чим суд вважає можливим розглянути заяву у його відсутність.

Представник  позивачів  проти заяви заперечував, як необгрунтованої.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що  заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 1.09.10 р. у справі №2- 552/10 частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу,  стягнуто  з ОСОБА_5  на користь ОСОБА_3  79900  грн.  боргу, 912,83 грн. 3 % річних, 106,50 грн.  індексу інфляції, а всього 80919,33 грн., на користь ОСОБА_4  35955 грн. боргу, 236,42 грн. 3 % річних, 66,98 грн. індексу інфляції, а всього  36258,40 грн.,  на користь ОСОБА_2 119850 грн. боргу, стягнуто з ОСОБА_5  на користь ОСОБА_3  809,19 грн. витрат по судовому збору, 120 грн. витрат за ІТЗ, на користь ОСОБА_4   359,55 грн. витрат по судовому збору, на користь ОСОБА_2 1198,50 грн. витрат по судовому збору.  В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

Судом встановлено, що  відповідач ОСОБА_1 в суд не з'явився  без поважних причин, був неодноразово повідомлений  про дні  слухання справи телеграмою (а.с.31),  31.08.2010 року зі справою ознайомився представник відповідача Умеров С.У. (а.с. 42), на 1.09.2010 року відповідач сповіщений у присутності  свідків( а.с.45),  про причини неявки суду не повідомив.

Посилання відповідача на те, що з боку ОСОБА_2 відсутній момент пред'явлення вимоги про повернення  боргу суд вважає неспроможними, оскільки пред'явленням вимоги про повернення коштів суд вважає момент пред,явлення позову  4.12.2009 року.

Посилання  заявника на те, що в рішенні про стягнення з відповідача на користь позивачів відсотків від суми позики, суд не звернув уваги на  положення Закону "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" і не застосував його до спірних правовідносин також суд не бере до уваги, оскільки суд при ухваленні рішення відмовив у позивачам у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача відсотків за коритування позикою, стягнути 3% річних з урахуванням встановленого індексу інфляції, згідно ст.625 ЦК України, як відповідальнисть за порушення грошового зобов,язання.

Отже, відповідач не з,явився в судово засідання та неповідомив про причини неявки без поважних причин і докази на яки він посилається не мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.231,232 ЦПК України, суд

 УХВАЛИВ:

            Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 1.09.2010  р.  у справі №2- 552/10  залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим     через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подання  апеляційної скарги на рішення суду  протягом десяти  днів.

 Суддя