Справа 11 - 502/2006 р.                                  Головуючий 1 інстанції Корзюк Т.П.

Категорія - ч. 2 ст. 185 КК                             Доповідач Гром Л.М.

ВИРОК ІМ'ЯМ     УКРАЇНИ

2006 року серпня 16 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого                 Гром Л.М.

суддів Антипець В.М., Трейтяк О.П.

при секретарі:               Олійник О.М.

за участю прокурора    Щербака О.В.

засуджених ОСОБА_1 ,ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну

справу за апеляцією старшого помічника прокурора Коропського району на

вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2006

року.

Цим вироком

ОСОБА_3, уродженка ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, не одружена, має на утриманні неповнолітню дитину, не працююча, мешканка АДРЕСА_1, раніше судима:

15.06.2004 року Кролевецьким районним судом Сумської області за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

засуджена за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України приєднано до основного покарання 2 роки не відбутої частини покарання за вироком Кролевецького районного суду від 15.06.2004 року і остаточно призначено 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання, якщо вона протягом 3-х років не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покладено обов'язки: не виїздити за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з середньою освітою,    неодружений, військовозобов'язаний, не працюючий, раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання, якщо він протягом 2-х років не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покладено обов'язки: не виїздити за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, інвалід 3 групи загального захворювання, не військовозобов'язаний, не працюючий, мешканець АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання, якщо він протягом 2-х років не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покладено обов'язки: не виїздити за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто зі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Служби автомобільних доріг у Чернігівській області майнову шкоду в розмірі 729 грн. 16 коп.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Судом ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було визнано винними та засуджено за скоєння злочинів при наступних обставинах.

22 жовтня 2005 року, в період з 11.00 до 14.00 години, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_1 та невстановленою особою, шляхом вільного доступу, в тайні від оточуючих, на автодорозі с. Бужанка - с. Вишеньки, Коропського району, Чернігівської області, на узбіччі дороги біля с. Бужанка, викопали із землі та викрали 5 металевих стовпчиків тросового огородження, вартістю 145 грн. 83 коп. кожен, що належать Службі автомобільних доріг в Чернігівській області, в результаті чого вищевказаному підприємству був заподіяний матеріальний збиток на загальну суму 729 грн. 16 коп.

25 жовтня 2005 року, в період з 11.00 до 15.00 години, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, в тайні від оточуючих, на автодорозі с. Бужанка - с. Вишеньки, Коропського району, Чернігівської області, на узбіччі дороги біля с. Бужанка, викопали з землі та викрали 19 металевих стовпчиків тросового огородження, вартістю 145 грн. 83 коп. кожен, на загальну суму 2770 грн. 84 коп., що належать Службі автомобільних доріг в Чернігівській області, після чого проникли в приміщення сараю МТФ СГП ІНФОРМАЦІЯ_3, звідки викрали 12 віконних рам, вартістю 41 грн. 83 коп. кожна, в результаті чого вищевказаному підприємству був заподіяний матеріальний збиток на загальну суму 502 грн..

Не погоджуючись з вироком суду, старший помічник прокурора Коропського району подав апеляцію, в якій, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 03.03.2006 року скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом ОСОБА_3 покарання особі засудженої та неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання за сукупністю вироків. Просить постановити новий вирок, в якому призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 15.06.2004 року - 3 роки позбавлення волі. Остаточне покарання за сукупністю вироків призначити у вигляді позбавлення волі на строк 6 років.

Вказує, що суд призначаючи ОСОБА_3 покарання порушив вимоги ч.2 ст. 75, ч. 2, 3 ст. 78 КК України відповідно до яких скоєння засудженим злочину у період іспитового строку є підставою для направлення засудженого для відбуття покарання. Також вказує, що суд при призначенні покарання засудженій ОСОБА_3 в порушення вимог ч. 4 ст. 71 КК України призначив їй покарання за сукупністю вироків, яке не є більшим від не відбутої частини покарання за попереднім вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 15.06.2004 року.

Вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оскаржується.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції та вважав вирок підлягає скасуванню у зв'язку із неправильністю застосування закону при призначенні покарання засудженій ОСОБА_3 в іншій частині вирок залишити без змін, засудженої ОСОБА_3, яка просила вирок залишити без змін, засуджених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 які вирок суду не оспорюють , перевіривши матеріали справи та дослідивши данні про особу засудженої, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її обґрунтованою.

Вина засудженої у скоєнні інкримінованих їй злочинів при обставинах наведених у вироку відповідає фактичним даним справи і повністю підтверджується сукупністю перевірених судом І інстанції доказами.

Вирок суду ґрунтується на достатніх і достовірних доказах..

Щодо правильності висновків вироку суду про доведеність вини та обґрунтованість доказів, правильності кваліфікації дій засудженого не має заперечень від самої засудженої та інших учасників судового розгляду.

Між тим судова колегія вважає, що при вирішенні питання щодо обрання міри покарання, суд не врахував вимоги ст. 78 КК України, щодо правових наслідків звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Так, відповідно до вимог ч. З ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71 КК України.

Як встановлено судом першої інстанції, засуджена ОСОБА_3 була засуджена вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 15 червня 2004 р. за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України була звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Під час іспитового строку, тобто 22 жовтня 2005 року та 25 жовтня 2005 року ОСОБА_3 скоїла злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, чим були порушені умови звільнення від покарання з випробуванням.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, невідбута ОСОБА_3 частина покарання за попереднім вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 15.06.2004 року становить 5 років позбавлення волі. В той же час, остаточне покарання призначене судом за вироком від 03.03.2006 року у вигляді 5 років позбавлення волі не є більшим від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

За таких підстав, судова колегія вважає, що доводи апеляції відносно безпідставності застосування судом при обранні покарання засудженій ОСОБА_3 вимог ст. 75 КК України та порушення вимог ст. 71 при призначенні покарання засудженій за сукупністю вироків є обґрунтованими і вирок в частині призначення покарання засудженій ОСОБА_3 підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 367, 378 КПК України, судова колегія ,-

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію старшого помічника прокурора Коропського району задовольнити.

Вирок місцевого Коропського районного суду від 03 березня 2006 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного їй покарання, скасувати.

Призначити покарання ОСОБА_3 за ст.. 185 ч. 2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Кролевецького районного суду від 15 червня 2004 р. остаточно ОСОБА_3 призначити покарання -5 років один місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід     відносно  ОСОБА_3  -  залишити підписку про невиїзд

В інший частині вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення.

Антипець    В.М.                Гром Л.М.              Трейтяк О.П.