cправа № 2-2314/10  

категорія 34    

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  07 жовтня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:  

головуючого – судді Лемешко А.С.,  

при секретарі – Пус М.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним,  

ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про визнання шлюбу недійсним, вказуючи, що 03.03.2007 року він за проханням відповідачки уклав шлюб без наміру скласти сім’ю, а для набуття благ – виїзду відповідачки закордон, а не для спільного проживання.  

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові. Просить визнати шлюб, укладений 03.03.2007 року між ним та відповідачкою недійсним.  

Відповідачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що подружжя знайомі ще з 1994 року, ще до укладення шлюбу проживали разом, після укладення шлюбу вони проживали разом, вели сумісне господарство, відмічали усі сімейні свята, мали спільних друзів до яких разом ходили в гості. Разом з ними деякий час проживав старший син відповідачки від першого шлюбу, який позивача називав батьком.  

Суд, вислухавши сторони, представника, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач та відповідачка знайомі з 1994 року, протягом тривалого проміжку часу вони деякий час проживали разом, потім розбігалися. Відповідачка постійно працювала, зробила у квартирі позивача ремонт, купила газову колонку, провела світло, готовила їжу та закатувала консервацію, тобто вела сімейне господарство та тримала сімейний бюджет. Разом із подружжям деякий час проживав син відповідачки, який добре ставився до позивача та називав його батьком. У відповідачки були ключі від квартири.  

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердили факт проживання сторін як сім’я, де позивачка виконувала обов’язки дружини: прибирала квартиру, робила ремонт, готувала їжу, покупала чоловіку одежу, придбала телевізор та інші речі. Вони ходили до них разом в гості, відмічали сімейні свята, ходили на кладовище до родичів.  

Відповідно до ч.2 ст.40 Сімейного Кодексу України шлюб визнається фіктивним, якщо його укладення було без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.  

У судовому засіданні позивач не надав доказів стосовно жодній із підстав недійсності шлюбу.  

Сам позивач у судовому засіданні пояснив, що після реєстрації шлюбу вони відмічали це свято у нього вдома разом із гостями. Свадьба була неофіційна, але обручальні кільця були присутні.  

Пояснення свідка ОСОБА_5 суд оцінює критично, оскільки він спілкується із позивачем лише по телефону і давав свідчення лише зі слів самого позивача.  

Згідно до ст.ст. 30,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

Також не можна визнавати шлюб сторін фіктивним, оскільки є всі підстави вважати, що у сторін була створена сім’я з набуттям прав та обов’язків подружжя, передбачених Сімейним кодексом.  

Вони довгий час спільно проживали, вели спільне господарство, ні про який тиск психологічний або при інших обставинах при укладенні шлюбу мова не йшла, і тим більше шлюб був укладений три роки назад.  

Керуючись ст.ст. 40-43 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10,30,60,88, 212-215 ЦПК України, суд  

      ВИРІШИВ:  

  У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним -  відмовити.  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі у 10-ти денний трок з моменту проголошення рішення апеляційної скарги.  

    Головуючий – суддя:           /підпис/  

  Згідно з оригіналом:  

Суддя Нахімовського районного  

суду   м. Севастополя                 А.С. Лемешко