Справа №2-1643/10  

                категорія №  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  29 вересня 2010 року  Нахімовський районний суд м Севастополя в складі:  

головуючого судді - Лемешко А.С.,  

при секретарі – Пус М.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди   ,  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної події, вказуючи, що 11.07.2008 року біля 13-30 год. по вул. Р. Люксембург в м. Севастополі відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, внаслідок чого були спричинені механічні пошкодження його автомобілю. Просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5899,60 гривень та судові витрати.  

    Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові. Просить стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5899,60 гривень, та судові витрати в розмірі 179,0 гривень.  

    Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає позивача винним у порушенні правил дорожнього руху, оскільки він мав технічну можливість попередити зіткнення.  

  Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обгрунтованними і такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.  

  Судом встановлено, що 11 липня 2008 року біля 13 год. 35 хв. на вул. Рози Люксембург в м. Севастополі за участю водія ОСОБА_2, який керував автомобилем НОМЕР_3 та водія ОСОБА_1, який керував  автомобилем НОМЕР_4 трапилася дорожньо-транспортна пригода. Співробітниками ДАІ м. Севастополя був складений адміністративний протокол за порушення вимог ПДР за ознаками ст.124 КпАП відносно водія ОСОБА_2 Відносно водія ОСОБА_5 адміністративний матеріал не складався.  

В ході розгляду адміністративного матеріалу за клопотанням  правопорушника була проведена судова автотехнічна експертиза. Відповідно до висновків експертного заключення за №439 від 25.08.2009 року в діях водія ОСОБА_2 убачаються невідповідність  вимог п.п. 11.1,11.2,11.3 и 12.3 ПДР України та з технічної точки зору він мав можливість запобігти дорожньо-транспортну пригоду.  

Разом з цим в діях водія ОСОБА_1 також убачаються невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР та з технічної точки зору він мав можливість запобігти  дорожньо-транспортну пригоду.  

Постановою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 02.10.2009 року відповідач ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, однак не був притягнутий до адміністративної відповідальності у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.  

В ході розгляду адміністративного матеріалу клопотань щодо направлення матеріалів до ДАІ на дооформлення в частині складання адміністративного протоколу відносно водія ОСОБА_1 за невиконання ним вимог п.12.3 ПДР від сторін не поступало.  

При розгляді матеріалу відносно водія ОСОБА_2  суд не може давати юридичну оцінку діям водія ОСОБА_1 в частиі порушення ним вимог п. 12.3 ПДР та, внаслідок чого кваліфікувати його дії відносно до ст. 124 КпАП України, оскільки адміністративний протокол відносно водія ОСОБА_1 у розпорядження суду не поступав.  

    Разом з цим,  вивчаючи матеріали цивільної справи та  надані сторонами докази, суд виходить з того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює докази,  виходячи із свого внутрішнього переконання, яке засновано на усесторонньому, повному, об`єктивному та безпосередньому вивченні доказів, які є в матеріалах справи.  

  В силу ст. 61 ЦПК України постанова суду відносно водія ОСОБА_2 має для суду, який розглядає цивільний позов позивача ОСОБА_1 преюдиціальне значення, що не виключає для суду можливості врахувати ступень вини водія ОСОБА_1 в порушенні вимог ПДР, які сприяли збільшенню шкоди.  

  Виходячи з положень п.3 ст. 1188 ЦК України за наявності вини осіб, діяльність яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.  

  В ході розгляду адміністративного матеріалу було встановлено, що  в діях водія ОСОБА_2 убачається невідповідність вимогам п. п. 11.1,11.2,11.3 и 12.3 ПДР України та з технічної точки зору він мав можливість запобігти дорожньо-транспортну пригоду. Разом з цим в діях позивача ОСОБА_1 також убачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР та з технічної точки зору він мав можливість запобігти дорожньо-транспортну пригоду.  

Суд вважає порушення вимог ПДР з боку водія ОСОБА_1 мають істотне значення для справи, оскільки у даному випадку запобігти дорожньо-транспортну пригоду можливо було лише погоджувальними одночасними діями водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1.     Порушення вимог ПДР водієм ОСОБА_1 сприяло збільшенню завданої йому матеріальної шкоди, у зв’язку з чим суд обгрунтовано приходить до висновку про зниження заявлених ним вимог пропорційно ступеню вини кожного із учасників дорожньо-транспортної пригоди.  

В ході розгляду справи представником відповідача було заявлено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи. Ухвалою суду у задоволенні клопотання було відмовлено. Клопотань про виклик та допит експерта до суду не надходило. У суду немає підстав сумніватися у висновках експертного заключення, проведеної у рамках розгляду адміністративного матеріалу, вважаючи що заключення експерта є лише одним із доказів та жодний з них не має для суду первісного значення. Суд оцінює докази в їх сукупності.  

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

На підставі ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.  

Виходячи з вимог статей 58,59,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому надані сторонами докази повинні відповідати принципам відносності та допустимості, в протилежному випадку суд не може враховувати їх як такі при вивченні матеріалів справи.  

Відповідно до заключенню експерта ЕК «Укравтоекспертиза» від 11.07.2008 року вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу «ВАЗ-« д.н. 093 КС внаслідок ДТП становить 6350,49 гривень. З урахуванням ступеню вини позивача у дорожньо-транспортній пригоді, суд вважає необхідним знизити суму матеріальної шкоди до 4719,68 гривень.  

    Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача частково, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача, судові витрати в розмірі 179 гривень.  

    На підставі висловленого, керуючись ст.ст. 10,30,60,88,212,213,214 ЦПК України, ст.ст. 1166,1167,1187,1190,1192 ЦК України, суд  

            ВИРІШИВ:  

    Позовні вимоги   ОСОБА_1   – задовольнити частково.  

  Стягнути з ОСОБА_2   довича   на користь   ОСОБА_1   в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 4719 гривень 68 копійок,  судові витрати в розмірі 179 гривень, а всього – 4898 гривень 68 копійок.  

  В решті позовних вимог – відмовити.  

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний трок з моменту проголошення рішення апеляційної скарги.  

  Головуючий – суддя:           /підпис/  

Згідно з оригіналом:  

Суддя Нахімовського районного  

суду  м. Севастополя     А.С. Лемешко