справа № 2-1008/10  

Категорія № 3  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  11 жовтня 2010 року  Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:  

головуючого судді - Лемешко А.С.,  

при секретарі – Пус М.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики дійсним, стягнення суми за договором позики,  

ВСТАНОВИВ:  

  Позивач, уточнивши свої позовні вимоги, звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договорами позики (розписки) від 23.04.2009 року з урахуванням індексу інфляції в сумі 79772 гривень, 3% річних в сумі 1240,44 гривень, відсотки за договором позики в сумі 74882,50 гривень та судові витрати, вказуючи, що 23.04.2009 року вона передала відповідачу за договорами позики (розписка) грошові кошти в розмірі 10000 доларів США, що на дату укладення договору складає 77000 гривень строком до 10.06.2009 року. Однак відповідач у встановлений строк борг не повернув, відмовляється добровільно повернути позику.  

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові. Просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції 79772 гривень, 3% річних в розмірі 1240,44 гривень, відсотки за договором позики в сумі 74882,50 гривень та судові витрати.  

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що грошові кошти від позивача він не отримував.  

Суд, вислухавши сторону, представника, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.  

Судом встановлено, що відповідно до договору позики (розписки) відповідач ОСОБА_2 23 квітня 2009 року взяв у позивачки ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000 доларів США, що відповідно довідки банку на дату укладання договору складає 77000 гривень строком до 10 червня 2009 року.  

На сьогоднішній день відповідач суму позики не повернув, доказів стосовно повернення суми позики суду не надав.  

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та порядку, що встановлені договором.  

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання   грошового зобов'язання,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Як свідчить з матеріалів справи, розписки від 23.04.2009 року, строк повернення боргу був обумовлений сторонами 10.06.2009 року, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача суму з урахуванням індексу інфляції в розмірі 79772 гривень та 3% річних в сумі 1240,44 гривень за період з 10.06.2009 року по 10.12.2009 року, відповідно розрахунку позивача, який не викликає сумнівів у суду.  

Доводи відповідача стосовно того, що суму боргу він не отримував, а ця сума була завдатком до договору купівлі-продажу житлового будинку, суд оцінює критично, оскільки не доведені відповідачем та спростовуються матеріалами справи.  

  Вимоги позивача щодо стягнення відсотків за договором позики на рівні залікової ставки НБУ в розмірі 74882,50 гривень, задоволенню  не підлягають, як такі, що не засновані на законі та не доведені позивачем.  

На підставі викладеного, суд вважає, що між сторонами був укладений договір позики, про що відповідачем була написана відповідна розписка, однак у встановлений у договорі строк відповідач свої зобов’язання не виконав, суму позики не повернув, тому не повернута сума боргу з урахуванням суми інфляції та 3% річних підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.  

         Оскільки рішення суду ухвалюється на користь позивача частково, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі   840,12 гривень   .  

Керуючись ст.ст. 625,627,833,836 ЦК України, ст.ст.10,30,64,88,212-215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:  

  Позовні вимоги   ОСОБА_1 – задовольнити частково   .  

Стягнути з   ОСОБА_2   на користь   ОСОБА_1   суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 79 772 гривень, 3% річних в сумі 1240 гривень 44 копійки, а також судові витрати в розмірі 840,12 гривень, а всього суму в розмірі 81 852 гривень 12 копійок.  

В решті позову – відмовити.  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення апеляційної скарги.  

    Головуючий – суддя:             /підпис/  

  Згідно з оригіналом:  

Суддя Нахімовського районного  

суду  м. Севастополя                                                Лемешко А.С   .