Справа № 11-577/2006 р. Головуючий в 1 -й інстанції
категорія ст. 186 ч. 2 КК України Кузьмін М.В.
доповідач Демченко О.В.
УХВАЛА Іменем України
10 серпня 2006 р.
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого - судді Навозенко Л.С. суддів: Демченка О.В., Оседача М.М. з участю прокурора Щербака О.В. адвоката ОСОБА_1 засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в залі суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 7 червня 2006 року-
установив :
Зазначеним вироком суду ОСОБА_2, уродженець міста Прилуки Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимий, засуджений: за ст. 186 ч. 2 КК України до п'яти років позбавлення волі; за ст. 15 ч.З - 186 ч. 2 КК України до чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначено в п'ять років позбавлення волі. З засудженого стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_3 - 767 грн., ОСОБА_4 - 48 грн. 50 коп., ОСОБА_5 - 46 грн., ОСОБА_6 - 1206 грн., та на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
ОСОБА_2 визнаний судом винним і засуджений за скоєння злочинів за таких обставин:
1. 28 жовтня 2005 року в темну пору доби на вулиці 1-ї Гвардійської армії в м. Чернігові ОСОБА_2 відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_3, вирвавши в неї з рук поліетиленовий пакет, в якому знаходились особисті речі потерпілої загальною вартістю 767 грн. 05 коп.
2. 31 грудня 2005 року в денний час біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_4 вартістю 48 грн. 50 коп.
3. 4 січня 2006 року в денний час біля будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_2 відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_5 вартістю 46 грн.
4. 13 січня 2006 року в денний час біля будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_2 відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_6 гроші в сумі 1206 грн.
5. 19 січня 2006 року у вечірній час біля будинку АДРЕСА_4 ОСОБА_2 намагався відкрито викрасти гроші у потерпілого ОСОБА_7, але не довів до кінця своїх злочинних дій з причин, які від нього не залежали.
На вирок суду засудженим і його захисником подана апеляція у якій ставиться питання про скасування вироку і постановлення виправдовуваль-ного вироку апеляційним судом. Апеляція мотивована тим, що на думку апелянтів, суд постановив свій вирок на доказах, які здобути незаконним шляхом, за допомогою фізичного та психічного насильства на засудженого з боку працівників міліції. Крім того, висновки суду про винність ОСОБА_2 не відповідають фактичним обставинам справи. Суд, на думку апелянтів, дав неправильної оцінки доказам алібі ОСОБА_2, які свідчать про його невинуватість.
На думку суддів апеляційного суду, місцевий суд прийняв апеляцію, яка не відповідає вимогам закону і передчасно призначив її до розгляду в апеляційному суді. Такий висновок ґрунтується наступним.
Виходячи зі змісту ст. 348 КПК України, яка окреслює коло осіб, які мають право оскаржувати судові рішення, апеляція - це акт індивідуального волевиявлення. Закон в даному випадку не передбачає подачі колективних апеляцій, оскільки тим самим звужуються права кожного апелянта. А подача однієї апеляції одночасно від імені захисника і засудженого звужує можливості останнього в оскарженні вироку і таким чином у певній мірі порушує його право на захист, що є неприпустимим.
В резолютивній частині апеляції засудженого і його захисника ставиться прохання про скасування вироку місцевого суду і постановлення ви-правдовувального вироку апеляційним судом. Таке прохання не відповідає вимогам закону.
Виходячи зі змісту глави ЗО КПК України, апеляційний суд може постановити вирок за умов, передбачених ч. 1 ст. 378 КПК України. Тобто, вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом другої інстанції, може бути тільки обвинувальним. У разі недоведеності вини засудженого, відсутності в його діях складу злочину або події злочину, апеляційний суд вправі скасувати вирок суду першої інстанції і закрити провадження в справі.
Захисником засудженого, який є адвокатом, а отже, кваліфікованим фахівцем в галузі права, якому довірено захищати права й інтереси громадян, не було звернуто ніякої уваги на ці особливості застосування процесуального закону.
Таким чином, апеляція, подана на вирок суду відносно ОСОБА_2, не відповідає вимогам ст. 350 КПК України і підлягає поверненню до місцевого суду для вирішення питання про усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 359 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 7 червня 2006 року зняти з розгляду І повернути суду, який постановив вирок, для виконання вимог ст. 350-354 КПК України.
Судді:
О.В. Демченко Л.С. Навозенко М.М. Оседач