ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.2007 Справа № 10/127-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецової І.Л.,
суддів: Чимбар Л.О.(доповідач), Сизько І.А.,
при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.,
за участю сторін:
представники позивача: Бессараб В.І., паспорт с/н АМ 873781 від 18.03.02, протокол №3 від 20.01.04; Бессараб Є.А., дов. № б/н від 01.02.07;
представник відповідача: Рибаєв О.А., дов. №05/01 від 02.01.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничозбагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2007 р. у справі № 10/127-07;
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макроремонт", м. Кривий Ріг;
до відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничозбагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг;
про стягнення 39 994 грн. 41 коп.;
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Макроремонт" (далі- позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничозбагачувальний комбінат" (далі- відповідач) про стягнення нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України : суми інфляційних збитків в сумі 30 339 грн. 90 коп. ( за актом здачі-приймання № 4 „а” від 23.01.2001 р. на суму 14 864 грн. 54 коп. за період з березня 2001 р. по січень 2007 р., за актом № 4 від 20.04.2001 р. на суму 14 864 грн. 54 коп. за період з травня 2001 р. по січень 2007 р., за актом № 5 від 25.12.2001р. на суму 29 729 грн. 09 коп. за період з лютого 2002 р. по січень 2007 р., а також за той же період 3% річних на вказані суми в розмірі 9 654 грн. 51 коп. Всього сума заборгованості становить 39 994 грн. 41 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2007 року у справі № 10/127-07 (суддя Кощеєв І.М.) позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом ст. 1, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки щодо ВАТ “ЦГЗК” порушувалося провадження у справі про банкрутство та вводився мораторій на задоволення вимог кредиторів протягом дії якого не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов”язань чи зобов”язань щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів). Крім того, скаржник просить апеляційну інстанцію застосувати у відповідності до п.3 ст.267ЦК України позовну давність.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції правильним та обгрунтованим по наступним підставам.
Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону про банкрутство. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство під терміном "грошове зобов'язання" розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.
Спір у даній справі виник з приводу неоплати відповідачем наданих йому ремонтних робіт збагачувального обладнання за договором № 1402-09-04/2000 від 02.10.2000 р.
Отже, вказаний борг за одержані послуги на підставі договору є грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем у розумінні статті 1 Закону про банкрутство.
Відповідно до цієї статті грошове зобов'язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.
Такі підстави передбачені, зокрема, статтею 625 ЦК України згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Саме з такою вимогою на підставі зазначеної норми названого Кодексу товариство з обмеженою відповідальністю "Макроремонт" звернулося до відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничозбагачувальний комбінат" у даній справі.
У зв'язку з цим грошовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство дія мораторію поширюється на нараховану позивачем пеню, а сума боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, як плати за користування коштами, підлягає стягненню.
Не підлягає задоволенню вимога апеляційної скрги про застосування у відповідності до п.3 ст.267ЦК України позовної давністі, оскільки у суді першої інстанції до винесення ним рішення, такі вимоги представником відповідача не заявлялись.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2007 р. у справі № 10/127-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничозбагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг - без задоволення.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Суддя Л.О. Чимбар
Суддя І.А.Сизько
Постанова виготовлена в повному обсязі 17.08.2007 року.