КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 10/108 "НА" Головуючий у 1-й інстанції: Маріщенко Л.О.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"30" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Плюс»на постанову Господарського суду Житомирської області від 10 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Плюс»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2005 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому (з врахуванням уточнення позовних вимог) просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача № 481/26-0/3 від 18.07.2005 року, № 2542/26-0/22201/3 від 18.07.2005 року, № 2543/26-0/22202/3 від 18.07.2005 року.
Постановою Господарського суду Житомирської області від 10 вересня 2009 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
У зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегією суддів встановлено, що працівниками Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції (правонаступником якої є відповідач) проведена документальна перевірка позивача з питань правильності визначення сум податку на додану вартість, що заявлені до відшкодування з бюджету за жовтень 2003 року, січень, квітень, травень, червень 2004 року, про що складено акт перевірки № 3/26-0/31191744/14 від 20 січня 2005 року.
В акті перевірки зазначено, що позивачем при обчисленні податку на додану вартість, в порушення вимог пункту 4.8 статті 4 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в жовтні 2003 року включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 962625 грн. з нарахованих процентів по товарному кредиту по договору № 011003 від 1 жовтня 2003 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «УкрПЕК». Розрахунки за отриманий товар та проценти по товарному кредиту проведені у вексельній формі.
За результатами перевірки позивачу зменшено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету за жовтень 2003 року в сумі 962625 грн.
Всього, за результатами перевірки позивачу зменшено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету за: січень 2004 року на 8333 грн.; квітень 2004 року на 18333 грн.; травень 2004 року на 65029 грн.; червень 2004 року на 36166 грн. та додатково донараховано за травень 2004 року 1750 грн. податку на додану вартість.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 481/26-0 від 24.01.2005 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за жовтень 2003 року в сумі 962625 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 481313грн., відповідно до вимог пп. 17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За результатами оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку, відповідачем винесені спірні податкові повідомлення-рішення відповідача № 481/26-0/3 від 18.07.2005 року, № 2542/26-0/22201/3 від 18.07.2005 року, № 2543/26-0/22202/3 від 18.07.2005 року.
Відповідно до пункту 4.8 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (робіт, послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
Векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.
Абзацом першим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до вимог пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Тобто встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах, встановлених законом який регулює спірні правовідносини.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано законність спірних податкових повідомлень-рішень відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Плюс»–залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Житомирської області від 10 вересня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г.