КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-32741/08 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"30" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис-М»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис-М»до Бердичівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2008 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому (з врахуванням уточнення позовних вимог) просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001582301/0 від 08.10.2008 року в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток за другий квартал 2007 року на загальну суму 20842,00 грн., з яких 13895,00 грн. основного платежу та 6947,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.1.ч.1 ст.197 КАС України, оскільки відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року. За результатами перевірки складено акт № 3133/23-01/31600070 від 30.09.2008 року.
Актом перевірки встановлено порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, пп. 8.2.6 п. 8.2 ст. 8, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження податку на прибуток на суму 21156,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001582301/0 від 08.10.2008 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 29608 грн., з яких 21156,00 грн. –основного платежу та 8452,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Як вбачається з акту перевірки, позивачем в квітні 2007 року безпідставно включено до складу валових витрат витрати, у зв'язку з придбанням торгівельно-посередницьких послуг, згідно з актом виконаних робіт від 30 квітня 2007 року, на загальну суму 55577,77 грн.
Відповідно до пп. пп. 5.2.1, 5.2.6 п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми: будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.
Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, факт проведення позивачем господарських операцій, що стосуються
виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими
документами.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не надано документів, які б підтверджували оплату послуг торгового посередника у тридцятиденний термін після підписання сторонами акту прийому-передачі послуг, згідно з п. 4.2 договору № 1 від 02.01.2007 року на торгівельно-посередницькі послуги.
Крім того, позивачем на підтвердження своєї позиції надані копії податкових та видаткових накладних за квітень 2007 року, однак зі змісту вказаних документів неможливо встановити те, що продаж товарів (послуг) є результатом діяльності торгового посередника. З наданих позивачем документів неможливо визначити, які послуги надавались торговим посередником та їх зв'язок із здійсненням виробництва, продажем продукції та використанням позивачем таких послуг у власній господарській діяльності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оазис-М»–залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Глущенко Я.Б.
Федорова Г.Г.