Справа № 11-554-2006р. Головуючий у 1 інстанції Салай М.Г.
Категорія- 121 ч. 1 КК Доповідач Гром Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 р . серпня 10 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого Антипець В.М.,
суддів Трейтяк О.П., Гром Л.М.
за участю прокурора Шваб Л.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну
справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернігівського
районного суду від 6 червня 2006 р.
Цим вироком
ОСОБА_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець , громадянин України , з середньою освітою , не одружений , не працюючий , неодноразово судимий _ останній раз вироком апеляційного суду Чернігівської області від 30 січня 2006 р. за ст..115 ч. 2 , п.4,10 , 15 ч.2 , 152 ч. 4 , 153 ч.3,70 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі
Засуджений за ст.. 162 ч. 1КК України до обмеження волі строком на 3 роки ; за ч.1 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі ; за ст.. 296 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України вважається ОСОБА_1 засудженим шляхом поглинення менш суворого покарання , призначеного цим вироком більш суворим покаранням , призначеного вироком апеляційного суду Чернігівської області від ЗО січня 2006 р. до довічного позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської лікарні №2 723, 60 коп. за лікування потерпілої.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому , що 2 листопада 2005 р. об 11 годині , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, порушуючи недоторканність володіння особи ,незаконно проник до будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 , де грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства , безпричинно , проявляючи особливу зухвалість , з хуліганських спонукань , наніс ОСОБА_2 один удар ножем в область ноги , заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя у вигляді колото-різаної рани середньої третини гомілки з пошкодженням передньої великогомілкової артерії та вени з розвитком гіповолемічного шоку 2 ступеню , постгеморагічної анемії.
В апеляції:
Засуджений ОСОБА_1 посилається на те , що він злочину не скоював , суд на ці обставини не звернув уваги, Він змушений взяти на себе цей злочин , так як коли 3.11. 2005 р. його привезли до райвідділу то там дуже побили та погрожували розправою.
Заслухавши доповідача , засудженого ОСОБА_1 , що змінив свої доводи та просив скасувати вирок в частині задоволення цивільного позову , думку прокурора , яка вважала вирок підлягає зміні в частині визначення покарання за ст.. 296 ч. 2 КК України , оскільки суд першої інстанції вийшов за межі санкції , перевіривши матеріали справи в повному обсязі судова колегія підстав для задоволення апеляції не знаходить.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснення пославшись на право гарантоване Конституцією України.
З досліджених в судовому засіданні пояснень засудженого ОСОБА_1 вбачається , що останній під час неодноразових допитів на досудовому слідстві визнавав , що умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження , ударом ножа в ногу , перебуваючи у її будинку. Заперечував , що злочин скоїв на ґрунті хуліганства.
Так пояснював , що 2 листопада 2005 р. о 10 годині пішов шукати свого брата , спочатку пішов до магазину в с. Ст. . Білоус де вживав спиртні напої та питав про брата. На дачному масиві також питав про брата , але йому відповіли , що його не бачили. Далі він пішов по вулиці та побачив біля одного з будинків жінку , яка зайшла в будинок і підійшовши та стоячи на порозі спитав про свою співмешканку ОСОБА_3. Жінка відповіла , що не бачила такої і він пройшов у будинок. Він почав обзивати жінку нецензурною лайкою , і вона сказала вийти йому з будинку та наставила на нього вила. Він зі злості штовхнув жінку руками та вона впала на підлогу. Тоді він взяв зі столу ніж , щоб її налякати , але жінка вибила з рук ніж , тоді він взяв іншій ніж зі столу та вдарив жінку один раз в ногу. Після цього пішов додому. ( а.с. 41-42 , 131-132 , 143-144 ).
Потерпіла ОСОБА_2 пояснення якої досліджені в судовому засіданні , на досудовому слідстві показала , що 2 листопада 2005 р. була на дачі АДРЕСА_2. Коли зайшла в будинок , то побачила , що на порозі стоїть чоловік і який спитав чи не бачила вона якусь ОСОБА_3. Вона відповіла , що не бачила і тоді чоловік почав проходити всередину будинку , розглядати та лаятися на її бік . Вона з метою самозахисту взялася за держак якогось господарського предмету. Вона не бачила , що то були вила так як дуже злякалась. Незнайомий чоловік лаявся та штовхнув її в груди від чого вона впала на підлогу. Чоловік схопив зі столу ножа та нахилися над нею , але вона вибила ніж. Тоді чоловік після цього взяв інший ніж та вдарив її ним у ногу , залишив її та пішов з будинку. Вона почала кликати на допомогу , пішла до сусідів , щоб викликати швидку допомогу. На чоловіка вила вона не наставляла , а тільки трималась за держак.( а.с. 24-26 ,35 ,58)
На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку , що засуджений ОСОБА_1 проник до будинку потерпілої проти її волі, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою. Раніше вони не були знайомі і дії засудженого в будинку вчинені останнім безпричинно з хуліганських спонукань - грубого порушення ним громадського порядку.
Дані висновки суду підтверджуються і іншими доказами по справі зокрема : протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 , який під час проведення слідчого дії надавав пояснення про спосіб проникнення до будинку потерпілої та наніс жінці там ножем удар в ногу ( а.с. 44-46 ) , протоколом впізнання особи за фотознімками , за яким потерпіла ОСОБА_2 впізнала на фотознімку ОСОБА_1 , як особу , що спричинила їй 2.11.2005 р. тілесні ушкодження. ( а.с 28-29)
Свої пояснення потерпіла ОСОБА_2 підтвердила підчас проведення очної ставки між ОСОБА_1 та потерпілою ( а.с.52)
Згідно протоколу огляду місця події від 2.11.2005 р. на території поблизу будинку АДРЕСА_2 виявлено ніж з плямами бурого кольору і ганчірка з аналогічними плямами та протоколу від 16.11.2005 р. при огляді будинку виявлено та вилучено ніж з плямами бурого кольору і ганчірка з аналогічними плямами та держак від грабель ( а.с. 27 , 15-17).
Згідно висновкам судово - медичної експертизи у ОСОБА_2 маються тілесні ушкодження у вигляді : колото-різаної рани середньої третини лівої гомілки з пошкодженням великогомілкової артерії та вени з розвитком гіповолемічного шоку 2 ступеня, посмтгомілкової анемії , які могли утворитись 2 листопада 2005 р. від дії предмета з колюче-ріжучими властивостями і що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя ( а.с. 58-63).
Згідно висновкам судово-цитологічної експертизи виявлена кров на клинку ножа . походження якої не виключається від потерпілої ОСОБА_2, На ручці ножа виявлена кров людини чоловічої генетичної статі та піт ,що не виключає їх походження від ОСОБА_1
На підставі висновків імунологічної експертизи , кров що виявлена на фрагментах тканини. Могла походити від потерпілої ОСОБА_2. Домішок крові ОСОБА_1 в цих слідах не виключається при наявності в нього джерела зовнішньої кровотечі ( а.с. 74-81).
Згідно висновкам психіатричної експертизи у ОСОБА_1 на період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння , а також в теперішній час виявлені ознаки легкої розумової відсталості. ОСОБА_1 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння та примусові заходи медичного характеру не показані. ( а.с. 98-104).
За таких підставі суд прийшов до висновку про кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ст.. 162 ч. 1 , 121 ч. 2 , 296 ч. 2 КК України.
По справі мав місце цивільний позов про стягнення коштів витрачених на лікування потерпілої , який задоволений судом першої інстанції обґрунтовано на підставі наданих документів.
При призначенні покарання засудженому суд врахував тяжкість вчинених ним злочинів , дані про його особу скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 вироком апеляційного суду Чернігівської області від 30 січня 2006 р. засуджений до довічного позбавлення волі і суд правильно визначив йому остаточне покарання за правилами ст. 70 ч. 4 КК України.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те , що він не скоював даного злочину та він змушений був себе обмовити , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні першої інстанції . Крім того він за такі обставини під час розгляду справи не заявляв. Посилаючись в апеляції на З листопада 2005 р. коли він був затриманий , то на той час він був затриманий по підозрі у скоєні злочину , за який він засуджений вироком апеляційного суду від 30 січня 2006 р. За даною справою запобіжний заход йому обирався 17 січня 2006 р., перший допит ОСОБА_1 проводився 15.11.2005р і він відмовився надавати відповіді на підставі ст. 63 Конституції України. Далі на досудовому слідстві він давав пояснення по обставинам скоєного ним злочину 6 , 7,27грудня 2005 р, 17.01.2006 р. та причетності своєї до відбувшихся подій не заперечував.
Між тим вирок підлягає зміні в частині визначеного покарання за ч. 2 ст. 296 КК України
Суд першої інстанції свої висновки ,визнаючи винним та кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ст.. 296 ч. 2 КК України навів , як в мотивувальній частині так і в резолютивній. Але міра покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі може бути визначена не більше 4 років. Суд ж призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі , чим вийшов за межі санкції ч. 2 ст. 296 КК України.
За наведених обставин , судова колегія вважає необхідним внести зміни до вироку на підставі ст. 365 КПК України
Керуючись ст. ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Чернігівського районного суду від 6 червня 2006 р. щодо нього в порядку ст.365 КПК України - змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст.. 296 ч. 2 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, за ст.. 162 ч.1 , ч.1 ст. 121 та сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України до покарання призначеного судом.
В інший частині вирок залишити без змін.
Гром Л.М. Антипець В.М. Трейтяк О.П.