ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.05.2007 Справа № 17/22
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л.,
суддів: Чимбар Л.О. (доповідач), Швеця В.В.,
при секретарі Гайдук Ю.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Книшенко Е.М, дов №426 від 17.01.07, ;
від відповідача: Устименко М.В., дов. №11742/10/08-10/2-15 від 18.04.07, Гетманенко І.В., дов. №909/10/08-09-15 від 17.01.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного банку “Український Бізнес Банк” в особі Дніпропетровської філії Акціонерного банку “Український Бізнес Банк”, м. Дніпропетровськ про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.05р. у справі №17/22 за нововиявленими обставинами,
за позовом акціонерного банку “Український Бізнес Банк” в особі Дніпропетровської філії Акціонерного банку “Український Бізнес Банк”, м. Дніпропетровськ,
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську , м. Дніпропетровськ,
про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерний банк “Український Бізнес Банк” в особі Дніпропетровської філії (далі –позивач, Банк) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі–відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.07.2004 р. №0000650826/0/21344.
05.07.2005 р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.07.2004 р. №0000650826/0/21344 в частині нарахування 119 727,99 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2005 р. у справі №17/22 (головуючий суддя –Стрелець Т.Г., судді Кощеєв І.М., Добродняк І.Ю.) уточнені позовні вимоги Банку задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ від 27.07.2004 р. №0000650826/0/21344 в частині нарахування позивачу основного платежу з податку на прибуток у розмірі 81 514,72 грн. та штрафних санкцій у розмірі 34 958,79 грн., всього на загальну суму 116 473,51 грн.; стягнуто судові витрат та витрати у розмірі 203,00 грн. на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р. у справі №17/22 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2005 р. змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: “У позові відмовити”.
Акціонерний банк “Український Бізнес Банк” в особі Дніпропетровської філії не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р. у справі №17/22 подав касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України касаційну скаргу позивача залишено без задоволення.
До Дніпропетровського апеляційного господарського суду 20.12.06р. від акціонерного банку “Український Бізнес Банк” надійшла заява про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.05р. у справі №17/22 за нововиявленими обставинами.
В заяві акціонерний банк “Український Бізнес Банк” ставить питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р. та залишення без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2005 р. Заявник посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції обгрунтовано посиланням на обставини про невведення в експлуатацію орендованих позивачем будівель та вентиляційного обладнання, що підтверджувалось повідомленням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради. Разом з тим, згідно повідомлення тієї ж інспекції від 24.11.2006 року спірні будівлі були придбані орендодавцями на вторинному ринку за договорами купівлі-продажу нерухомого майна, використовуються з 1981 року, а інформація стосовно введення цього майна в експлуатацію зберігається відповідно до внутрішніх положень лише 5 років. Посилаючись на вказану інформацію, як на нововиявлену обставину, заявник вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2005 року підлягає перегляду відповідно з вказаними нововиявленими обставинами, які суттєво впливають на винесене в апеляційному порядку судове рішення.
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п.6 Розділу У11 Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
Апеляційниий суд вважає необхідним зяяву акціонерного банку “Український Бізнес Банк” в особі Дніпропетровської філії Акціонерного банку “Український Бізнес Банк” про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.05р. у справі №17/22 за нововиявленими обставинами задовольнити частково, постанову скасувати частково по наступним підставам.
Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили може бути переглянута у зв”язку з нововиявленими обставинами.
Згідно ч.2 вказаної статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (поряд з іншими підставами) є істотні обставини, що не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Переглядаючи справу № 17/22 апеляційний господарський суд виходив з того, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську за № 0000650826/0/21344 від 27.07.2004 р. в частині виключення відповідачем із валових витрат орендної плати за договором оренди (оперативного лізингу) нерухомого майна № 1 від 02.12.2002 р. та договором оренди вентиляційного устаткування № 1206- 01 від 12.05.2003 р., на загальну суму 270 430 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що орендовані позивачем будівлі та вентиляційне устаткування у зв”язку з неведенням їх в експлуатацію не підпадають під визначення “основні фонди” та під визначення операцій “лізингу (оренди)” в розумінні Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, а тому, в порушення пп. .7.9.6 п.7.9 ст. 7 зазначеного Закону, яким встановлено, що орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування, позивач безпідставно відніс до валових витрат суму 270 430 грн.
Як вбачається з матеріалів справи постанова апеляційного суду стосовно операцій позивача по договорах оренди нерухомого майна від 02.12.2002 року №1 та договору оренди вентиляційного обладнання від 12.05.2003 року №1206-01 обгрунтована невведенням в експлуатацію орендованих позивачем будівель та вентиляційного обладнання за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 94, що підтверджувалось повідомленнями інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради.
Разом з тим, вказана інспекція на запит Фоменко Д.С. - власника частини будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 94, листом від 24 листопада 2006 року повідомила, що перевіркою об”єкта по вул. Артема, буд.94 факту проведення будівельних робіт не встановлено, будівля нежитлова (1981 року побудови) використовується під адміністративну; інформація про введення об”єкта в експлуатацію зберігається в інспекції п”ять років (відповідно положення).
В ході розгляду даної справи за нововиявленими обставинами, апеляційним судом було запропоновано інспекції уточнити дані про закінчення будівництва вказаного об”єкта та наявність або відсутність даних про введення його в експлуатацію.
На виконання ухвали від 12.04.2007 року інспекція повідомила, що інформація про закінчення і введення в експлуатацію об”єктів та споруд за адресою вул. Артема, 94 у м. Дніпропетровську мається на приміщення будівлі літ. Т-2, Т-1, Т-1, відповідно до рішення виконкому Дніпропетровської міської Ради від 21.-3.2002 року №574, на інші будівлі і споруди інформація за вказаною адресою відсутня.
Перевіряючи обгрунтованість заяви про перегляд судового рішення, суд виходить із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов”язку доказування і подання доказів.
Як нововиявлені обставини можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін, мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час винесення постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що інформацію, викладену в повідомленнях інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської Ради від 24.11.2006 року №987/8 та від 14.05.2007 року №545/17 слід визнати нововиявленими обставинами, які спростовують факти, що покладені в основу постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2005 року.
Нововиявленими обставинами також належить визнати акт прийому-передачі (введення в експлуатацію) вентиляційного обладнання від 01.05.2003 року між ТОВ “Парус ХХ1 століття” та громадянами України Фоменко Д.С., Сосєдка Є.В. та Сосєдка Ю.В. до договору купівлі-продажу і монтажу вентиляційного обладнання від 03.02.2003 року. Заявник стороною у вказаному договорі не був, тому ці обставини йому були невідомі і не могли бути відомі, як невідомі вони були і суду на момент розгляду справи.
Таким чином, наведені обставини є належним доказом того, що орендована позивачем будівля була введена в експлуатацію після її побудови та не потребує додаткового введення в експлуатацію при переході права власності на неї внаслідок її купівлі-продажу на вторинному ринку, а орендоване вентиляційне устаткування також було належним чином введене в експлуатацію. Тому зазначені об”єкти відповідають ознакам “основних фондів” згідно вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Отже, можна зробити висновок, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р. по справі № 17/22 в частині донарахування податку на прибуток та штрафних санкцій по орендних платежах позивача згідно договорів оренди нерухомого майна та вентиляційного обладнання підлягає перегляду в зв”язку з нововиявленими обставинами.
Приймаючи рішення апеляційний суд враховує, що належних доказів про те, що спірна будівля та вентиляційне обладнання не було введено в експлуатацію, а стосовно вентиляційного обладнання, що його повинна приймати в експлуатацію саме інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, органом податкової служби не надано у відповідності з вимогами ст. 71 КАС України. Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що була проведена державна реєстрація права власності на спірну будівлю в БТІ, яка згідно з вимогами Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, що діяла в редакції на момент придбання об”єкта оренди орендодавцем, могла бути здійснена тільки за наявності прийняття цього об”єкта в експлуатацію (п.1.6).
Таким чином, в частині донарахування податку на прибуток в сумі 81 129,00 грн. на відповідних штрафних санкцій у розмірі 34 804,50 грн. податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 27.07.2004 р. господарським судом обгрунтовано визнано недійсним і в цій частині його належить залишити без змін.
Заяву за нововиявленими обставинами акціонерного банку “Український Бізнес Банк” в особі Дніпропетровської філії Акціонерного банку “Український Бізнес Банк”, м. Дніпропетровськ в решті вимог належить залишити без задоволення, оскільки стосовно інших операцій і відповідних обставин справи заявником не надано ніяких фактичних даних, які можна було б визнати нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. ст. 160,167, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву акціонерного банку “Український Бізнес Банк” в особі Дніпропетровської філії Акціонерного банку “Український Бізнес Банк”, м. Дніпропетровськ за нововиявленими обставинами у справі №17/22 –задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.05р. у справі №17/22 скасувати частково в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 27.07.2004 р. №0000650826/0/21344 в частині нарахування Дніпропетровській філії акціонерного банку “Український Бізнес Банк” основного платежу по податку на прибуток на суму 81 129,00 грн. та штрафних санкцій 34 804,50 грн.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.05 р. у справі № 17/22 в цій частині залишити без змін.
Заяву за нововиявленими обставинами акціонерного банку “Український Бізнес Банк” в особі Дніпропетровської філії Акціонерного банку “Український Бізнес Банк”, м. Дніпропетровськ в решті вимог залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Л.О.Чимбар
Суддя В.В.Швець
Постанову виготовлено в повному обсязі 31.05.2007 року.