Справа № 2–559/2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

12 жовтня 2010 року            Немирівський районний суд Вінницької області

 в складі: головуючого                     судді Підлипняка М.Д.

 при секретарі                                    Путій З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:  

 ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, мотивуючи свій позов тим, що відповідач, як батько дитини згідно зі ст. 199 Сімейного кодексу  України, зобов’язаний утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання.  Так,  на даний час дочка є студенткою 1 курсу  Вінницького центру професійно – технічної освіти технологій та дизайну, здобуває професію перукаря. Дочка потребує матеріальної допомоги, оскільки розмір стипендії, яку вона отримує мізерний – 241 грн. Необхідно вносити плату за проживання в гуртожитку та ін. Позивач не має можливості надавати в мовній мірі кошти на навчання дитини та задоволення інших першочергових потреб: в харчуванні, одязі, оплаті за гуртожиток тощо. Крім того дочка ОСОБА_3 є інвалідом дитинства, вона потребує додаткових витрат на придбання ліків, посилене вітамінізоване харчування, санаторно – курортне лікування. Позивач працює бухгалтером в РП «Агромаш», заробітна плата – невисока.  Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дочки ОСОБА_3, яка продовжує навчання,  а також є інвалідом дитинства. Він систематично протягом кількох років, їздить на роботу за межі країни (в Тюменську область РФ). Оскільки позивачу невідомо, чи доходи відповідача носять стабільний характер, тому  просить  стягувати з відповідача на свою користь на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи  з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною двадцятитрьохрічного віку, а також просить  стягнути з відповідача  витрати за надання правової допомоги а сумі 150 грн.  

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні  позов підтримала, просила його задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що не має можливості надавати допомогу повнолітній дитині, так як він не працює, а також тяжко хворіє і потребує тривалого лікування. Крім того, його повнолітня дочка навчається на державній формі навчання, отримує державну стипендію, а також отримує пенсію, оскільки являється інвалідом дитинства.    

  Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.  

      В судовому засіданні із достовірністю встановлено, що повнолітня дочка позивача навчається за рахунок держави та отримує доход – стипендію в розмірі 241 грн., а також пенсію, оскільки являється інвалідом дитинства в розмірі 700 грн., проживає разом з позивачем, яка є працездатною особою,  працює та отримує заробітну плату в розмірі 1350 грн. щомісяця.  

 Відповідач ОСОБА_2 хворіє, як вбачається із ксерокопії виписки – епікризу з історії хвороби № 774, він з 04.09.2010 року по 25.09.2010 року знаходився у відділенні клініки нейрохірургії ВОПНЛ ім. академіка О.І. Ющенка. При обстеженні магнітно – резонансної томографії головного мозку у нього виявлено:   перелом піраміди правої скореневої кістки, пневматизація піраміди правої  скореневої кістки порушена,  в проекції піраміди і соскоподібного відростка неоднорідний гіпертензивний вміст. В зв»язку з цим оперувався в Академії медичних наук України, інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромаданова. Потім переведений на подальше лікування до нейрохірургії ВОПНЛ ім. академіка О.І. Ющенка. В результаті лікування стан хворого покращився незначно, рекомендовано  амбулаторне лікування, повторний огляд через 6 місяців (а.с. 22).

 Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 СК України, якщо  повнолітні  дочка,  син  продовжують  навчання  і  у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.  

      В судовому засіданні із достовірністю встановлено, що відповідач по справі не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання, оскільки ніде не працює, багато коштів іде на лікування, а дитина на утримання , якої  заявлено позов  має більш як 900 грн. середнього місячного сукупного доходу, що перевищує встановлений законом прожитковий мінімум, вона більш забезпечена ніж відповідач, тому в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити.  

 На підставі ст. 199 СК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:  

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

 Головуючий: