ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2007 Справа № А38/271-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л.,
суддів: Чимбар Л.О.(доповідач), Швеця В.В.,
при секретарі Гайдук Ю.А.
представники сторін:
від позивача: Шевченко Л.М., дов №б/н від 20.09.06, Катичева Ю.В., дов. №01/09-1 від 01.09.06,
від відповідача: Маланчук Т.А., дов. №8351/10/100 від 29.03.07, Сорока В.М., дов. №26678/10/100 від 04.09.06,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2006 р. у справі № А38/271-06,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровська інжинерінгова компанія”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області,
до Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області,
про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2006 року у справі № А38/271-06 (суддя Бишевська Н.А.) позов товариства з обмеженою відповідальністю “Придніпровська інжинерінгова компанія” задоволено: визнані недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську від 20.02.2006р. № 0000492301/0/4136/10/23 та від 18.04.2006 р. №0000492301/1/11135/10/23 про сплату податкового боргу в сумі 86 766 грн., з котрих основний платіж –70 785 грн. –заборгованість з податку на прибуток, 15 981 грн. –штрафні санкції; стягнуто з Державної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську (далі- ДПІ у м. Дніпродзержинську) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Придніпровська інжинерінгова компанія” (далі- ТОВ „Придніпровська інжинерінгова компанія”) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у м.Дніпродзержинську звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що господарський суд зробив неправильний висновок про те, що в даному випадку CD-RW диски та магнітні носії є лише засобом зберігання або носієм інформації, тобто технічним пристроєм для збереження інформації, яка є предметом договорів про надання послуг. Судом не враховано відповідно до п.8.2 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що до четвертої групи основних фондів відносяться інші інформаційні системи, які визначаються як організаційно-технічні системи обробки інформації за допомогою технічних і програмних засобів. Згідно з цим визначенням, наданим в постанові Кабінету Міністрів №1772 від 16.11.2002 року, вказує скаржник, CD-RW диски та магнітні носії слід визнати нематеріальними активами і віднести до четвертої групи основних фондів.
У судовому засіданні 29.03.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції правильною та обґрунтованою з наступних підстав.
ДПІ у м.Дніпродзержинську проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України ТОВ "Придніпровська інжинерінгова компанія" за період з 13.10.2004 р. по 30.09.2005 р., за результатами якої складений акт № 23/23-108/33127691 від 16.02.2006 р.
Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення валових витрат за 9 місяців 2005 року на загальну суму 283 140 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2005 року - 72 940 грн., за ІІІ квартал 2005 року –210 220 грн.
Підприємство у перевіряємому періоді отримувало від ТОВ "Ластар" маркетингові та інформаційні (консалтингові) послуги згідно наступних договорів: про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.04.2005 р. за № Л-036, від 03.05.2005 р. за № Л-059, від 01.06.2005 р. за № Л-064, від 01.07.2005 р. за № Л-071; щодо надання маркетингових послуг від 01.04.2005 р. за № Л-056; від 01.07.2005 р. за № Л-077; від 01.08.2005 р. за № Л-083; від 01.09.2005 р. за № Л-091.
В ході перевірки встановлено, що усі витрати, пов'язані з наданням зазначених вище послуг були віднесені підприємством до складу валових витрат на загальну суму актів приймання-передачі виконаних робіт, що знайшло відображення у зворотно-сальдовій відомості по рахунку 631 та підтверджується бухгалтерськими проводками: Д-т 281 К-т 631, Д-т 641 К-т 631.
Згідно акта перевірки ДПІ дійшла до висновку, що в порушення п. п. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство не віднесло витрати, пов’язані з використанням літератури та іншої інформації на магнітних носіях (дисках), до 4 групи основних фондів (нематеріальні активи), які повинно було амортизувати з врахуванням вимог ст.8 вказаного Закону.
На підставі акту перевірки та відповідно до п.1.2 ст. 1, п. п. 8.2.2. п.8.2 ст .8, п. п. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 20.02.2006 р. ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000492301/0/4136/10/23, яким було нараховано підприємству податкові зобов”язанняв розмірі 86 766 грн., а саме: 70 785 грн. - податкове зобов'язання з податку на прибуток, 15 981 грн. - штрафні санкції.
За результатами процедури адміністративного оскарження (застосованої позивачем згідно п. п.5.2.2. п.5.2. ст. 5 Закону № 2181) скаргу позивача залишено податковими органами без задоволення, а ДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 18.04.2006 р. №0000492301/1/11135/10/23, яким підтверджено визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 70 785 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 15 981 грн.
Згідно п.п. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон № 283) не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Згідно абз. 1 п.8.1 та абз. 5 п.8.2 ст. 8 Закону № 283 під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Основні фонди підлягають розподілу за 4 групами. Група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Відповідно до п.1.2. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.
ДПІ відносить CD-RW диски та магнітні носії до 4 групи основних фондів, посилаючись в апеляційній скарзі на те, що вони підпадають під вказані в п.8.2 ст. 8 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” інші інформаційні системи, які визначаються згідно постанови Кабінету Міністрів №1772 від 16.11.2002 року як організаційно-технічні системи обробки інформації за допомогою технічних і програмних засобів.
Апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду про помилковість вказаного висновку ДПІ.
Слід зазначити, що предметом договорів про надання послуг CD-RW диски та магнітні носії, як такі, не являються, предметом договорів є зафіксована на них інформація.
З врахуванням викладеного, господарський суд правомірно визначив, що в даному випадку CD-RW диски та магнітні носії являються лише засобом зберігання або носієм інформації, тобто технічним пристроєм для збереження інформації - предмету договорів про надання послуг.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2006 у справі №А38/271-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її складання в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Судді Л.О.Чимбар
В.В. Швець