ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.2007 Справа № А23/116
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л.
суддів: Чимбар Л.О.(доповідач), Швеця В.В.,
при секретарі Гайдук Ю.А.
представники сторін:
від позивача: Венська О.О., дов. №2 від 07.09.06,
від відповідача: Резниченко Л.М., дов. №877/10/10-009 від 22.01.07, Панченко О.О. дов. №254/10/10-009 від 11.01.07,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об"єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Новомосковськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.06р. у справі № А23/116,
за позовом Асоціації фермерів "Агрокомплекс", с. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області,
до Новомосковської об"єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Новомосковськ,
про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2006 року у справі № А23/116 ( суддя Добродняк І.Ю) позов Асоціації фермерів "Агрокомплекс" (далі- позивач) задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі- відповідач) № 000412301/0 від 20.02.06 та № 0000412301/1 від 23.03.06 в частині визначення податкового зобов’язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 48684,33 грн., із яких 40909,72 грн. –основного платежу, 7774,61 грн. –штрафних (фінансових) санкцій; стягнуто з Державного бюджету на користь позивача –1,70 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені після проведеної на підприємстві-позивача перевірки, якою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства.
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п.6 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
За період з 01.01.05 р. по 31.12.05 р. Новомосковською ОДПІ була проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача, за результатами якої складений акт № 20/232/25521214 від 15.02.06.
В результаті перевірки відповідачем встановлено, що позивач орендує земельні ділянки державної та комунальної власності на території Орлівщинської та Миколаївської сільських рад.
Також встановлено, що згідно виписки із протоколу загальних зборів членів ВСК ім. Щорса від 28.02.04 за № 1 здійснена реорганізація ВСК ім. Щорса шляхом з'єднання з АФ "Агрокомплекс". Дані протоколу від 01.03.04 № 4 засідання представників фермерських господарств АФ "Агрокомплекс" засвідчують взяття прав та обов’язків ВСК ім. Щорса, в тому числі по виконанню вимог колективного договору, укладеного з правлінням бувшого ВСК ім. Щорса, одним з пунктів якого є обов’язок укладання двосторонніх договорів про оренду землі, майна у встановленому чинним законодавством порядку, забезпечення повноти розрахунків по договорах оренди землі і майна.
У зв’язку з чим заборгованість позивача по орендній платі за землі державної та комунальної власності по Миколаївській сільській раді станом на 01.04.05 (згідно даних сільської ради) визначена відповідачем в сумі 30572,65 грн.
Крім того, встановлений факт заниження податкового зобов’язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності по Орлівщинській сільській раді на 276,48 грн., по Миколаївській сільській раді на 15881,43 грн., внаслідок чого донараховано основного платежу за період з 01.04.05 по 31.12.05 в загальній сумі 16157,91 грн. Застосовано фінансову санкцію в розмірі 50% від донарахованого основного платежу –8078,96 грн.
20.02.06 р. відповідачем на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000412301/0, яким визначено податкове зобов’язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 54809,52 грн., із яких 46730,56 грн. –основний платіж, 8078,96 грн. –штрафні (фінансові) санкції.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині донарахування суми 49597,37 грн. За результатами розгляду скарги відповідачем прийнято рішення № 4124/10/23-108 від 23.03.06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 20.02.06 № 0000412301/0 в частині оскарження суми 49597,37 грн. про застосування та стягнення сум штрафних санкцій та донарахованих сум орендної плат за землі державної та комунальної власності.
23.03.06 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000412301/1, яким визначено податкове зобов’язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 49597,37 грн., із яких 41518,41 грн. –основний платіж, 8078,96 грн. –штрафні (фінансові) санкції.
04.05.2006 р. Асоціація фермерів "Агрокомплекс" звернулася з позовом до господарського суду про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.02.06 №0000412301/0 на підставі акту перевірки №20/232/25521214 від 15.02.06 на суму 49597,37 грн. та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.03.06 №0000412301/1, відповідно до яких відповідачем визначено податкове зобов’язання з орендної плати на землю.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено частково.
Апеляційний господарський суд вважає постанову суду першої інстанції правильною та обгрунтованою з наступних підстав.
Як правильно визначив господарський суд у постанові, орендна плата в розмірі 41518,41 грн. визначена відповідачем, виходячи з суми заборгованості позивача по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по Миколаївській сільській раді за період з 01.01.04 по 01.04.05 в сумі 25360,50 грн. та донарахованих сум орендних платежів за період з 01.04.05 по 31.12.05 по Орлівщинській та Миколаївській сільським радам в загальній сумі 16157,91 грн.
Висновки відповідача щодо заборгованості позивача з орендної плати в сумі 25360,50 грн. зроблені останнім на підставі акту звірки по сплаті за оренду землі позивача (відділення Щорса) станом на 01.04.05, складеному і підписаному головним бухгалтером Миколаївської сільської ради. З боку позивача акт звірки не підписаний, суми заборгованості, зазначені в цьому акті, ні під час перевірки, ні в ході судового розгляду даної справи відповідними доказами, первинними документами не підтверджені, у зв’язку з чим, виходячи з норм ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не приймає зазначений акт звірки в якості належних доказів факту наявності у позивача заборгованості.
Інші докази в підтвердження заборгованості позивача по орендній платі за землі державної та комунальної власності станом на 01.04.05 в матеріалах справи відсутні, сторонами, в тому числі на вимоги суду, не подані.
Господарський суд обгрунтовано визнав помилковим висновок відповідача, що відповідальним за сплату орендної плати за цими договорами оренди земельних ділянок є позивач як правонаступник ВСК ім. Щорса по мотивах, викладених в постанові господарського суду, з якими погоджується апеляційний суд.
Згідно ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, тобто стороною за договором оренди земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, є виключно власник нерухомого майна.
Порядок та умови укладення договорів оренди земельної ділянки встановлені Земельним кодексом України.
Стаття 17 Земельного кодексу, ст. 5 Закону України "Про оренду землі" визначають в якості орендодавців земельних ділянок, що перебувають у державній власності, районні державні адміністрації. Рішення про надання в оренду земельних ділянок зазначені органи державної влади приймають при попередньому погодженні цих питань на сесіях відповідних рад.
Згідно ст. 124 Земельного кодексу (ст. 16 Закону України "Про оренду землі") передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
У відповідності з ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як зазначено в ст. 125 ЗК України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно ст. 126 ЗК України, ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Господарський правильно визначив, що з врахуванням спеціальної процедури укладення договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться в державній власності, факт підписання позивачем "Змін до додаткової угоди від 30.09.03 до договору оренди земельної ділянки від 05.09.01 на основі акту від 09.06.05 не є підставою для виникнення у позивача права користування земельними ділянками, визначеними цими Змінами.
Статтею 5 Закону України "Про плату за землю визначено, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Таким чином, господарський суд правильно визнав неправомірними дії відповідача щодо визначення позивачеві суми заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки в сумі 25360,50 грн. та донарахування позивачеві податкового зобов’язання з орендної плати за період з 01.04.05 по 09.06.05 в сумі 5069,35 грн.
Постанова господарського суду в частині відмови в задоволенні позову про визначення відповідачем податкового зобов’язання позивача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальній сумі 608,69 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 304,35 грн. позивачем не оскаржується.
Апеляційний суд вважає, що господарським судом обгрунтовано задоволені частково позовні вимоги позивача та правомірно скасовані податкові повідомлення-рішення підлягають в частині визначення суми податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в загальному розмірі 48684,33 грн., із яких 40909,72 грн. –основного платежу, 7774,61 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.
За таких обставин, постанову господарського суду Дніпропетровської області як законну та обгрунтовану належить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст.ст.160, 167, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2006 р. у справі № А23/116 залишити без змін, а апеляційну скаргу Новомосковської об"єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Новомосковськ - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її складання в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Судді Л.О.Чимбар
В.В. Швець