ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2007 Справа № А38/235-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Кузнецової І.Л.
суддів: Чимбар Л.О. (доповідач), Швеця В.В.
при секретарі судового засідання: Заєць П.Л.
за участю сторін:
від позивача: Рохманов В.Р., дов. №9 від 01.11.06, Порохін Д.А., дов. № 72 від 24.07.06,
від відповідача: Сєдой О.І., дов. №24438/9/10-016 від 15.12.05, Овчаренко О.В., дов. № 18660/9/10-016 від 16.10.06,
розглянувши апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.06р. у справі № А38/235-06
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСІО", м.Дніпропетровськ
до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.06р. по справі № А38/235-06 позов товариства з обмеженою відповідальністю "АСІО" (далі-позивач) задоволено: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська (далі- відповідач) про донарахування податку на прибуток на загальну суму 181 905,41 грн. №0000662307/0 від 19.12.2005р., №0000662307/1 від 24.02.2006р., №0000662307/2 від 03.05.2006р., №0000662307/3 від 05.07.2006р.
Не погодившись з постановою суду, державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська, подала до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що постанова господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: суд не врахував, що акти виконаних робіт були складені з порушенням вимог ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та звітність в Україні”, що призвело до порушення вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та обгрунтованому нарахуванню ДПІ податку на прибуток та штрафних санкцій. Скаржник просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСІО", м.Дніпропетровськ у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що постанова суду прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, тому підстав для її скасування не вбачається. Просить залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, і позивача в запереченнях на неї, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду прийнята з врахуваням вимог матеріального та процесуального права і причин для її скасування не вбачається з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач провів планову комплексну виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача, з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України за податковий період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р. За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 02.12.2005р. та прийнято податкове-повідомлення рішення від 19.12.2005р. №0000662307/0, згідно якого визначено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.2 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та визначено суму податкового зобов”язання: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 181 905,41грн., з них 133 168,52грн. –основний платіж та 48 736,89грн. штрафні (фінансові) санкції.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, але скарги позивача залишені без задоволення. За результатами розгляду скарг 24.02.2006р., 03.05.2006р. та 05.07.2006р. винесено податкові повідомлення-рішення №0000662307/1, №№0000662307/2 та №0000662307/3.
11.07.06р. товариство з обмеженою відповідальністю "АСІО", звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання нечинними вказаних податкових повідомлень-рішень.
Господарським судом позов задоволено.
Апеляційний господарський суд вважає постанову суду першої інстанції правильною та обгрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв”язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону).
ДПІ при проведенні перевірки встановила порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, вказавши, що підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат суму винагороди приватних підприємців у зв”язку з відсутністю документальних доказів, що така винагорода була сплачена як компенсаці за фактично надані послуги.
Разом з тим, відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов”язковість ведення і зберігання яких передбачена прааилами ведення податкового обліку.
Первинні документи, які зафіксували факт здійснення господарських операцій, змістом яких є надання послуг на підставі договорів, про які йдеться в акті перевірки, були надані відповідачу під час перевірки, були також додані до позовної заяви та були повністю досліджені судом першої інстанції. Цими первинними документами є акти виконаних робіт (надання послуг), які містять всі обов”язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Колегія суддів, вважає, що позивач складав первинні документи відповідно до існуючого законодавства, порушень з боку позивача вищевказаного закону місця не мало, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
Таким чином, факт надання послуг був підтверджений актами виконання робіт, які відповідно до Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95Р. №88, є первинними документами бухгалтерського обліку.
Статтею 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлено вимог до форми чи виду документів, які були б обов”язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.
Позивач витрати на оплату послуг приватних підприємців правомірно відносив до складу валових витрат, оскільки дані витрати були підтверджені договорами про надання послуг, а також відповідними актами виконаних робіт, порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, на які посилається ДПІ в акті перевірки, з боку позивача відсутні.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції про задоволення позову є правильною та обгрунтованою, підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ у справі №А38/235-06 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006р. у справі № А38/235-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Суддя Л.О. Чимбарь
Суддя В.В. Швець