ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2006 Справа № 28/217-06(9/459)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коршун А.О. ( доповідач)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.
при секретарі: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Строценко Р. В., довіреність №19/28-06 від 09.10.06;
від відповідача: Волок Н. М., довіреність №б/н від 05.09.06;
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.06р. у справі № 28/217-06/(9/459)
за позовом міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м.Дніпропетровськ (далі- МКВП “Дніпроводоканал”)
до комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Облводоканал",смт. Кринички (далі- КП Дніпропетровська обласна рада “Облводоканал”)
про зміну умов договір
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2006 року у справі №28/217-06(9/459) (суддя Манько Г.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.
МКВП “Дніпроводоканал” не погодившись з вказаним рішенням суду подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права і чинного законодавства, на не повне з”ясування всіх обставин справи, на не відповідність висновків суду матеріалам справи, просить скасувати рішення суду та задовольнити позовні вимоги.
09.10.2006 року МКВП “Дніпроводоканал” подало до суду уточнення до апеляційної скарги, в якому посилаючись на те, що тарифи на оплату води, які підлягають державному регулюванню, обласною державною адміністрацією не були встановлені, а тому сторонами не була узгоджена така істотна умова договорів, як ціна води, а тому спірні договори є не укладеними. Просить рішення суду скасувати та прийняти ухвалу про закриття провадження у справі із-за відсутності предмету спору.
КП Дніпропетровської обласної ради “Облводоканал” у своєму відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на необгрунтованість апеляційної скарги та уточнень до неї, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши у судових засіданнях представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягаю частковому задоволенню за наступних підстав.
21.11.2005 р. МКВП “Дніпроводоканал” подало до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву до КП Дніпропетровської обласної ради “Облводоканал” про внесення змін до договорів №1 від 03.01.2001 р. та №1 від 02.01.2002 р. в частині продовження строку на оплату відпущеної води. Позовна заява обґрунтовувалась тим, що фінансове становище не дозволяє здійснювати оплату у строки, встановлені договором, а тому позивач просив суд внести зміни до договорів і встановити граничний строк оплати відпущеної води за цими договорами –31.12.2006 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2006 року у справі №9/459 в задоволенні позовних вимог про внесення змін до договорів відмовлено і на підставі п.1 ст. 83 ГПК України господарський суд визнав недійсними договори №1 від 03.01.2001 р. та від 02.01.2002 р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 року рішення господарського суду від 23.01.2006 року залишено без змін, а апеляційна скарга КП Дніпропетровської обласної ради “Облводоканал” залишена без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2006 р. касаційну скаргу КП Дніпропетровської обласної ради “Облводоканал” задоволено частково: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 року у справі №9/459 скасовано в частині визнання недійсними договорів №1 від 03.01.2001 р. та від 02.01.2002 року і справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог про внесення змін до договорів рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду залишені без змін.
03.01.2001 року між КП ДОР “Облводоканал” в особі виробничого управління Аульського районного водопровідного господарства (водопровід) і Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого є МКВП “Дніпроводоканал” (абонент) було укладено договір № 1 на відпуск води із комунального водопроводу, за умовами якого “водопровід” (відповідач у справі) зобов’язався здійснювати подачу “абоненту” (позивачу у справі) води, а “абонент” зобов’язався прийняти воду та оплатити її по діючим тарифам.
02.01.2002 року між КП ДОР “Облводоканал” в особі виробничого управління Аульського районного водопровідного господарства (виробник) і Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого є МКВП “Дніпроводоканал” (абонент) було укладено договір № 1 на відпуск води і послуги каналізації, за умовами якого “виробник” (відповідач у справі) зобов’язався здійснювати подачу “абоненту” (позивачу у справі) води, а “абонент” зобов’язався прийняти воду та оплатити її по діючим тарифам.
З зазначених договорів вбачається, що вони є оплатними, а тому істотною умовою цих договорів є ціна поданої води.
Тарифи на послуги водопостачання і водовідведення підлягають державному регулюванню і законодавство передбачає особливий порядок узгодження такої істотної умови спірних договорів, як ціна відпущеної води.
Відповідно до ст. 4, 6, 8 Закону України “Про ціни і ціноутворення” ціни (тарифи) на окремі види продукції, товарів, послуг за рішенням Кабінету Міністрів України можуть підлягати державному регулюванню шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) чи граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
На момент підписання сторонами у справі спірних договорів відповідно до первісної редакції п. 12 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. № 1548 тарифи на послуги водопостачання та водовідведення регулювалися (встановлювалися) Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Відповідно до п. 12.5. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.94 р. № 65, оплата за воду повинна здійснюватися на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті.
Таким чином у вищезазначених договорах сторони повинні були погодити ціну поданої води тільки на рівні тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, встановлених Дніпропетровською обласною державною адміністрацією.
Відповідно до п.п. 2.1.9. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.94 р. № 65, і Розділу 11 Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.06.2001 р. № 139, розробка та затвердження уповноваженим органом тарифів на воду покладається на водопостачальну організацію, якою в даній справі є відповідач.
Відповідно до ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За таких обставин договір № 1 на відпуск води із комунального водопроводу від 03.01.2001 року і договір № 1 на відпуск води і послуги каналізації від 02.01.2002 року можуть вважатися укладеними за умови розробки відповідачем у справі тарифів на воду та їх затвердження Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Однак такі тарифи відповідачем не розроблялися і відповідно обласною державною адміністрацією на затверджувалися.
З матеріалів справи вбачається, що позивач і відповідач при підписанні договору № 1 на відпуск води із комунального водопроводу від 03.01.2001 року і договору № 1 на відпуск води і послуги каналізації від 02.01.2002 року погодили ціну за воду на рівні діючих тарифів, проте Дніпропетровська обласна державна адміністрація відповідних тарифів не встановлювала, через що неможливо визначити, за якою ціною має бути оплачена вода, подана на підставі цих договорів.
Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу Української РСР(яка діяла на час укладання договорів) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку, що договір № 1 на відпуск води із комунального водопроводу від 03.01.2001 року і договір № 1 на відпуск води і послуги каналізації від 02.01.2002 року є неукладеними.
Відповідно до п. 17 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99 р. № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” якщо у процесі вирішення спору буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, господарському суду на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК слід припинити провадження у справі.
Крім цього, апеляційний господарський суд вважає, необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова у позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.
Проаналізувавши ст.ст.1,2,41 , 82 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає, що позовне провадження у господарських спорах можливе лише за позовною заявою особи, яка вважає, що її інтереси або права, охоронювані законом, порушені.
В данному випадку жодна із сторін позовну заяву про визнання недійсним договорів до господарського суду не подавала, а по заявленим позивачем позовним вимогам про внесення змін до договору судом уже було прийнято рішення, яке набрало законної сили, а тому апеляційний господарський суд вважає, що у господарського суду взагалі були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову у позові.
За таких обставин апеляційний господарський суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати і провадження у справі № 28/217-06-(9/459) в частині визнання недійсними договору № 1 на відпуск води із комунального водопроводу від 03.01.2001 року і договору № 1 на відпуск води і послуги каналізації від 02.01.2002 року припинити.
Керуючись ст.103-105 ГПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, м. Дніпропетровськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2006 р. у справі № 28/217-06-(9/459) скасувати.
Провадження у справі № 28/217-06-(9/459) в частині визнання недійсними договору № 1 на відпуск води із комунального водопроводу від 03.01.2001 року і договору № 1 на відпуск води і послуги каналізації від 02.01.2002 року припинити.
Головуючий А.О.Коршун
Судді: О.М.Виноградник
О.В.Джихур