ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2006                                                                                             Справа № 5/56  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крутовських В.І. (доповідач)    

суддів: Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.

секретар судового засідання: Врона С.В.

За участю представників сторін:

від відповідача: Сорока В.І., довіреність №32  від 27.09.06,  бухгалтер;

Представник від позивача  у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги  Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  27.07.06р.  у справі № 5/56

за позовом   Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг

до  Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-17", м. Кривий Ріг

про  стягнення 160 187,64 грн.

У відповідності зі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 21.11.2006р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р. у справі №5/56 суддя Шевченко С.Л. в задоволенні позову державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», м.Кривий Ріг до житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-17», м.Кривий Ріг про стягнення 160 187 грн. 64 коп. заборгованості за теплову енергію з урахуванням індексу інфляції, річних та пені за прострочення в оплаті відмовила повністю.

Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль», м.Кривий Ріг, не погодившись з рішенням господарського суду, звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача. Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням про відновлення строку подання апеляційної скарги.

Житлово-будівельний кооператив «Рассвет-17», м.Кривий Ріг відзив на апеляційну скаргу не направив, в судових засіданнях проти скарги заперечував, посилаючись на необгрунтованість вимог позивача, викладених в апеляційній скарзі, та просив рішення залишити без змін.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, і заперечення відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами 01.10.1999р. був укладений договір №193 на відпуск теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого позивач зобов'язався відпустити Абоненту теплову енергію в гарячій воді, а відповідач здійснювати оплату за надані послуги проміжними розрахунками 11-12 числа поточного місяця у розмірі 35% та 21-22 числа у розмірі 35% місячного споживання. Остаточний розрахунок, плата штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань, пеня та інші платежі з 7 по 14 число наступного місяця за даними розрахункових приладів (п. 17 договору).

Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі. У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань з проведення розрахунків за надані послуги, утворилася заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2003р. по 01.01.2006р. на суму 128 549 грн. 43 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію з урахуванням індексу інфляції, а також пені та річних за прострочення в оплаті, але судом було відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Судом першої інстанції в обгрунтування рішення були приведені наступні доводи: «…Фактична оплата теплової енергії грошовими коштами і векселями мала місце в сумі     236 509 грн. 68 коп, з них сума 222 658 грн. 37 коп. позивачем була зарахована в погашення боргу попереднього періоду та на виконання судових рішень. Даний порядок розрахунків умовами договору та чинним законодавством не передбачений, тому на думку суду теплопостачальна організація зобов'язана була сплачені суми зарахувати як поточні платежі, а тільки лишки сум зараховувати в погашення боргів попередніх періодів…».

Оскаржуючи рішення господарського суду, позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що «… рішення вважаю незаконним і підлягаючим скасуванню з тих підстав, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно були з'ясовані та не доведені ті обставини, що мають значення для справи… Грошові зобов'язання відповідачем не виконані в повному розмірі, про що свідчить акт звірки розрахунків станом на 01.04.06р. (після подання позовної заяви до Господарського суду) в якому відповідач згоден зі своєю заборгованістю за спожиту теплову енергію в сумі  148 865,75 грн. Фактична оплата за спожиту теплову енергію грошовими коштами, векселями та іншими, законом України не забороненими розрахунками, платежами за період з 01.2003р. по 12.2005р. мала місце в сумі 236 509, 68 грн. На думку суду, частина цієї оплати в сумі  222 658, 37 грн. позивач повинен був зарахувати як поточні платежі… Суд не прийняв до уваги, що:… За період з 01.2003р. по 12.2005р. відповідач сплатив шляхом перерахування грошових коштів з свого рахунку на рахунок позивача суму  13 851, 31 грн. (в платіжних дорученнях відповідач указав поточний період оплати). Крім того, відповідачем погашалась заборгованість шляхом перерахування грошових коштів, які були віднесені в рахунок оплати боргу минулих років на підставі того, що відповідач чітко вказав період споживання, за який віднести свою оплату по платіжному дорученню №153 отриманого 23.04.2003р. на суму 3 797,29 грн. вказано період погашення боргу - за тепло 2002р.; в платіжному дорученні №161 отриманого 15.05.2003р. на суму 239,92 грн. вказаний період погашення боргу - за тепло 2002р.

В платіжному дорученні №101 отриманого 04.11.2005р. на суму 10 000 грн. було вказано період сплати за місяць, в якому позивачем не була подана теплова енергія… Згідно пункту 2.7 додатку 8 до «Посібника з бухгалтерського обліку для підприємств  комунальній галузі», затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 02.02.2004р. №20 вказано наступне: Враховуючи особливості практики розрахунків з дебіторами та з метою забезпечення збору платежів за послуги, недопущення безнадійної дебіторської заборгованості по терміну позовної давності встановити наступне: 1) якщо при погашенні дебіторської заборгованості боржником в первинних платіжних документах не зазначено рахунок або термін, за який відбувається погашення заборгованості, зараховувати платежі чи інші форми розрахунків в оплату заборгованості по мірі її виникнення в хронологічній послідовності згідно принципу нарахування і відповідності…».

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково були зараховані перераховані відповідачем суми, в платіжних документах у яких не був вказаний період за який здійснюється оплата за надані послуги, в поточні платежі. Оскільки в платіжних документах платником не вказуються періоди, за які здійснюється перерахування грошових коштів, позивачем обгрунтовано були зараховані вказані суми в рахунок погашення заборгованості по попереднім платежам. Це ж відноситься і до векселів, оскільки відповідач міг вказати в актах прийому-передачі векселів період, за який здійснюється оплата. А за відсутності такої вказівки, позивач обгрунтовано зарахував суми по векселям у рахунок заборгованості у міру її виникнення.

Оскільки факт порушення відповідачем строків оплати підтверджується матеріалами справи, також обгрунтовані вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, річних та пені. У частині стягнення пені позивач необгрунтовано пред'явив вимоги про стягнення її за період грудень 2004р., січень та лютий 2005р. (закінчився строк позовної давності за ці періоди), тому пеня підлягає стягненню в сумі 5 718 грн. 51 коп.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Клопотання позивача про відновлення строку подання апеляційної скарги підлягає задоволенню, оскільки його пропуск був допущений з поважної причини.

Керуючись ст.ст. 53, 93, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

1.          Відновити строк подання апеляційної скарги.

2.          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р. у справі №5/56 змінити, виклавши резолютивну частину його в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-17» (50029. м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 6, код ЄДРПОУ 23077146) на користь Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (50014. м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) 128 549 грн. 43 коп. основного боргу, 19 672 грн. 32 коп. інфляційних витрат, 5 031 грн. 67 коп. річних, 5 718 грн. 51 копа. пені, 1 589 грн. 72 коп. витрат по держмиту, 117 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,          794 грн. 86 коп. витрат по апеляції. У решті позову відмовити.

3.          Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                       В.І. Крутовських

Суддя                                                                                  А.К. Дмитренко

Суддя                                                                                  А.Є.Прокопенко   

З оригіналом згідно

        Помічник судді:                                                       Н.О.Стрюк