КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-2699/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І
У Х В А Л А
Іменем України
"29" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві ради, третя особа –Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 (далі –ОСОБА_3, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві ради (далі –УПСЗН Дарницької районної у місті Києві ради, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2009 року позов задоволено, визнано дії УПСЗН Дарницької районної у місті Києві ради щодо відмови у встановлені статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни позивачу протиправними, зобов’язано відповідача вжити заходи, направлені на реалізацію законного права ОСОБА_3 на отримання статусу інваліда війни, видавши посвідчення інваліда війни.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2009 року, УПСЗН Дарницької районної у місті Києві ради звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В силу статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
ОСОБА_3 народився 30.10.1962 року в м. Чорнобиль Київської обл.. На момент аварії на ЧАЕС працював на посаді електромонтера Чорнобильської філії Київського заводу «Генератор», і відповідно до Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого 18.03.1976 Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111 та наказу начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 №90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО СРСР), був зарахований до складу невоєнізованого формування Цивільної оборони.
Згідно із наказом № 46 від 26.04.86 р. директора філіалу Київського заводу «Генератор»в м. Чорнобилі (копія наявна в матеріалах справи (а.с. 17)) разом з іншими працівниками підприємства позивач приймав участь у виконанні заходів Цивільної оборони по локалізації джерела радіоактивного забруднення зруйнованого аварією 4-го енергоблоку ЧАЕС, а саме у складі територіального невоєнізованого формування Цивільної оборони району виконував роботи по навантаженню в мішки піску, які потім підвозили до вертолітних площадок, дозували та завантажували до військових вертольотів.
Встановлено, що ОСОБА_3 має 2-гу групу інвалідності яка, згідно із довідкою до акту огляду МСЕК від 24.04.08 р. № 010496, пов'язана з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
01 січня 2005 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до ст. 7 Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до цих змін особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесені до інвалідів війни.
З метою отримання посвідчення інваліда війни і відповідних пільг ОСОБА_3 звернувся з відповідною заявою до відповідача.
До заяви були додані такі документи: - довідка Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації від 03.07.08 р. № 01-08/698, як органом МНС України, а також копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та довідки до Акту огляду МСЕК.
В листі №01-08/5771 від 01.12.08 р. відповідач зазначив, що: «...надання статусу, відповідно до роз'яснень Мінпраці та соціальної політики України, вимагає документального підтвердження про факт залучення особи до формувань Цивільної оборони, які можуть дати тільки архівні первинні документи 1986 року з ініціалами заявника, посиланнями на № розпорядження керівника формування ЦО та характером виконаних робіт, які завірені печатками або штампами того часу. В Вашій заяві немає жодного первинного документу, який підтвердив Вашу участь у складі формувань Цивільної оборони, тому надати Вас статус інваліда війни немає правових підстав».
Судом встановлено, що позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії А №135793 видане 20.05.08 р., відповідно до вкладки №629561 С від 20.05.08 р. до вказаного вище посвідчення, останній є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Дана вкладка є безстроковою, але без посвідчення недійсна.
Позивачем подані такі докази участі його у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування ЦО: - наказ №46 від 26.04.86 р. по Чорнобильській філії заводу «Генератор»; - маршрутний лист; список залучення до складу формувань ЦО; - витяг з протоколів засідання комісії управління з питань з надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації №1/2007 від 30.01.2007р. та №15/2008 від 03.07.2008р.; - свідчення-підтвердження колишнього голови Чорнобильського райвиконкому - начальника Цивільної оборони Чорнобильського району Щекіна А.П.; - довідка сер. КВ-1 №010496 від 24.04.08 р. про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги в якій зазначено, що позивач має другу групу інвалідності з 24.04.08 р., причина інвалідності пов'язані з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; - довідка третьої особи від 03.07.2008р. №01-08/698, якою підтверджено, що ОСОБА_3 колишній працівник Чорнобильської філії заводу «Генератор», приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування ЦО Чорнобильського району в період 30 квітня 1986 року.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позиція відповідача при аналізі документів, які подавались позивачем на підтвердження перебування останнього у складі невоєнізованого формування ЦО, такою, що не ґрунтується на нормах законодавства.
Судом береться до уваги те, що згідно роз'яснень Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 07.11.08 р. № 05-15194/194: «...Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації дійсно є правонаступником Штабу Цивільної оборони Київської області та органом МНС, в якому зберігаються архівні документи і матеріали, що стосуються організації заходів Цивільної оборони у зв'язку із аварією на Чорнобильській АЕС. Повноваження зазначеного структурного підрозділу облдержадміністрації визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року № 361 «Про затвердження типових положень про Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, управління та відділи (сектори) з питань надзвичайних ситуацій... Міністерство на сьогодні не володіє архівними документами, які могли б беззаперечно підтвердити або спростувати інформацію, що містять довідки, видані управлінням з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації. Враховуючи викладене, вважаємо, що питання підтвердження участі в роботах з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС формувань ЦО підприємств, установ та організацій Київської області належить виключно до повноважень останніх».
Звертається увага на те, що до повноважень відповідача не входить прийняття рішення щодо правомірності видачі тих чи інших документів органами державної влади, в даному випадку, управлінням з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації та приймати рішення щодо можливості (неможливості) створення третьої особою комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань ЦО, на підставі протоколу якої була видана довідка №01-08/698 позивачу.
Відповідно до п.9 ч.2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Будь-яких інших уточнень, конкретизації або обмежень зазначених Законом не встановлено.
Відповідно до абз. 2 п.7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 р. №302 «Посвідчення інваліда війни»...видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
В силу ч.2 ст.19 Конституції України відповідний суб’єкт владних повноважень повинен діяти згідно із Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позиція позивача щодо неправомірності рішення відповідача підтверджується доказами по справі.
Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві ради залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Суддя: В.С. Заяць
Суддя: Г.В. Земляна