Копія

                            Справа № 2-a-55/2010

ПОСТАНОВА

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року                                                                                  с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої:  судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Яворській М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чернівецького районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Чернівецького району на постанову по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовом до ВДАІ Чернівецького району на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просив їх задоволити повністю, викладене в позовній заяві підтвердив.  Свою вину він не визнає, заперечує проти адміністративного стягнення застосованого працівником ДАІ відносно нього.

Представник відповідача, повідомлений у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з*явився, не повідомивши при цьому про причини своєї неявки.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

13 квітня 2010 року інспектором  ДПС Чернівецького ВДАІ Котигою С.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ, №178006, згідно якого 13.04.2010 року о 12 год. 10 хв. в с. Березівка Чернівецького району Вінницької області ОСОБА_1 керував автомобілем Форд - Транзит, державний номерний знак НОМЕР_1, в якому стоянкова гальмівна система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан автомобіля, чим порушив пункт 31.4.1 (д) ПДР України.

15.04.2010 року  начальником ВДАІ  Чернівецького району Наконечним О.В. винесено постанову про визнання ОСОБА_1  винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 121 ч.1 КпАП України та застосування відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 /трьохсот сорока/ гривень.

Відповідно до п.2.4. (б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, №1306 на вимогу працівника міліції водій повинен дати можливість перевірити технічний стан, номери агрегатів і комплектність транспортного засобу.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 року, №395 у підпункті «б»п.2.4 Правил дорожнього руху України слова «технічний стан»виключено.

Згідно з п.31.4. (підпункт «д») Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством в разі якщо стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан: транспортних засобів з повним навантаженням - на уклоні не менше ніж 16 %; легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 23 %; вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 31 %.

Перевірка при цьому працездатності стоянкової гальмівної системи проводиться на ухилах із вказаними мінімальними числовими значеннями. Випробування повинні проводиться для двох положень транспортного засобу на ухилі :передніми колесами вгору і вниз. Критерієм ефективності стоянкової гальмівної системи є можливість утримання транспортно засобу в нерухомому стані протягом не менше 5 хвилин на ділянці дороги з нормативним поздовжнім ухилом.

Інспектором ВДАІ Чернівецького району Котигою В.С. не  проведено перевірку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1, відсутній акт перевірки автомобіля, що в свою чергу унеможливлює стверджувати про те, що гальмівна система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан автомобіля, а отже, про наявність правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, на підставі яких працівник ВДАІ дійшов висновку про наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про дорожній рух»від 30 червня 1993 року, N 3353-XII перевірка технічного стану транспортних засобів проводиться виключно акредитованими в установленому порядку суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.

Таким чином, посадові (службові особи)  ВДАІ Чернівецького району /як органу державної влади, що відповідно до ст.8 Господарського кодексу України не є суб*єктом господарювання/ не мають відповідних ліцензій і не наділені повноваженнями проводити перевірки технічного стану транспортних засобів.

14 квітня 2010 року – наступного дня після складення інспектором ДПС ВДАІ Чернівецького району Котигою В.С. протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, вимірювальною лабораторією станції діагностики ТОВ заготівельно –переробного комбінату «ТАНДЕМ»проведено перевірку технічного стану транспортного засобу Форд - Транзит, державний номерний знак НОМЕР_1, результати випробувань КТЗ відповідають вимогам ДСТУ та БДР, що підтверджується наданою позивачем в судовому засіданні копією протоколу від 14.04.2010 року за №00557 та №05928.

Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов*язаний з*ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з*ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КпАП України доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що вказані дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показанням технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак, під час винесення постанови про адміністративне правопорушення, які є предметом судового оскарження, працівниками ДАІ  не дотримано вимог вказаних вище статей КпАП України, не з*ясовано в повному обсязі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, крім того відповідачем не надано доказів які б спростовували обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги (згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача).

Крім цього, в порушення вимог ст.ст. 33, 280 КпАП України, Наконечним О.В. при винесенні постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу не з*ясовано характер вчиненого діяння, дані, характеризуючі ОСОБА_1, його майновий стан, ступінь його вини, а також обставини, що пом*якшують та обтяжують відповідальність, що є самостійною підставою для скасування постанови.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії  начальника  ВДАІ  Чернівецького району Наконечного О.В.  слід вважати неправомірними, а права ОСОБА_1 порушеними, що дає підстави відповідно до положень чинного законодавства для задоволення позову та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Крім цього, з огляду на вище наведене суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення –вини водія ОСОБА_1, оскільки останній діяв у відповідності з вимогами п.31.5 Правил дорожнього руху України, згідно яких у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Зазначене дає підстави суду в силу п.7 ст.2476 КрАП України для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.121 ч. 1 КпАП України, відносно ОСОБА_1

На підставі ст., ст. 293 п. 4, 278, 287-289, 22 КпАП України,  керуючись ст., ст.6, 11, 18, 19, 99, 104, 105, 106, 159-163 КАС України,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Постанову від 15 квітня 2010 року, винесену начальником ВДАІ Чернівецького району Наконечним О.В. відносно ОСОБА_1 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КпАП України та застосування відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 /трьохсот сорока/ гривень, –скасувати.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.121 ч.1 КпАП України відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення  в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано, або закінчення строку подання  апеляційної  скарги  в разі  її неподання.

" З оригіналом вірно»

Голова Чернівецького районного суду                                                            Суперсон С.П.