КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   32/211-А-38/48-А                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Власов Ю.Л.

Суддя-доповідач:  Заяць В.С.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2010 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:                                                        Зайця В.С.

                    Суддів:                                                     Земляної Г.В.,

                                                                                              Цвіркун Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 17 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до Міністерства транспорту та зв’язку про стягнення переплати пенсії в сумі 10 150,56 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства транспорту та зв’язку про стягнення переплати пенсії в сумі 10 150,56 грн., в якому просив задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача переплати пенсій в сумі 7 999,81 грн., а також видати судовий наказ для примусового виконання рішення.

Постановою Господарського суду м. Києва від 17 лютого 2009 року  в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 19.05.2006 року Міністерство транспорту та зв’язку України видало довідку ОСОБА_3 № 1790/23/14-06 про те, що її заробітна плата для обчислення пенсії становить 4619,20 грн.

29.05.2006 року Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, в якому перебуває на обліку ОСОБА_3, на підставі вищезазначеної довідки про заробітну плату, відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», п. 4 та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії»від 31.05.2000 року № 865, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 за період з 01.01.2006 року із середнього заробітку 4 619,20 грн., яка склала 4 157,28 грн.

21.06.2006 року Міністерство транспорту та зв’язку України листом від 31.05.2006 року № 17/1-20 просило вважати недійсною довідку № 1790/23/14-06 від 19.05.2006 року та надало нову довідку про розмір заробітку ОСОБА_3 № 17/1-20, згідно з якою заробітна плата становить 3 008,00 грн.

Розпорядженням від 01.07.2006 року Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва зроблено перерахунок пенсії ОСОБА_3 за період з 01.01.2006 року із середнього заробітку 3 008,00 грн. Пенсія склала 2 707,20 грн.

Пенсія у розмірі 4 157,28 грн. виплачувалася ОСОБА_3 з 01.01.2006 року по 31.07.2006 року. Переплата склала 10 150,56 грн.

Претензійний лист УПФ в Шевченківському районі м. Києва за № 2441/06 від 14.11.2006 року про відшкодування переплати, що виникла з вини Міністерства транспорту та зв’язку України на суму 10 150,56 грн. залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також видачу недостовірних документів, 1 відшкодовують її.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Подання відповідачем недостовірної інформації про розмір середньої заробітної плати в первинній довідці призвело до утворення надміру виплаченої суми пенсії ОСОБА_3 на суму 10 150,56 грн.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

З аналізу даної норми вбачається, що оскільки, Міністерство транспорту та зв’язку України надало недостовірну довідку № 1790/23/14-06 від 19.05.2006 року про розмір заробітної плати ОСОБА_3, внаслідок чого утворилася переплата пенсії ОСОБА_3 на суму 10 150,56 грн., то дана сума надмірно виплаченої пенсії підлягає стягненню з Міністерства транспорту та зв’язку України.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне  з’ясування судом обставин,  що мають значення для справи; недоведеність обставин,  що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права,  що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням  нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 254  КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 17 лютого 2009 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Міністерства транспорту та зв’язку переплату пенсії в сумі 10 150,56 грн. на користь Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                                                 _____________________В.С. Заяць

                     Судді:                                                 _____________________Г.В. Земляна

                                                                                             _____________________Ю.І. Цвіркун