АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4107 Головуючий у 1 інстанції:
2006 р. Буднікова Н.П.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів : Прокопенка О.Л.
Подліянової Г.С. При секретарі: Череватій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
25.11.2004 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В заяві зазначала, що вона з відповідачем з 26.10.1994 р. по 21.03.2003 р. перебувала в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_3. 15.05.1995 року була придбана квартира АДРЕСА_1, яка була засвідчена приватним нотаріусом та зареєстрована в ЗМБТІ за відповідачем. У травні відповідач змінив вхідні замки, внаслідок чого позбавив можливості проживати з малолітньою дочкою в зазначеній квартирі. Рішенням суду від 21.04.2003 року позивачку з дитиною було вселено, після чого з'ясувалося, що крім відповідача у квартирі проживає його співмешканка. Тому позивач разом з неповнолітньою дитиною була вимушена орендувати житло.
Просила суд, стягнути з ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 4660 грн., моральної 5000 грн., та державні витрати.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь, позивача у відшкодування завданої матеріальної шкоди 2480 грн, моральної 1000 грн. та державне мито у розмірі 51 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов частково районний суд виходив з того, що рішенням Бердянського міського суду від 21.04.2003 року ОСОБА_2 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 була вселена в квартиру АДРЕСА_1. Вказана квартира двокімнатна, кімнати суміжні. У квартирі крім відповідача проживає його співмешканка ОСОБА_4. Відповідач у квартирі тримає дорослу собаку „німецьку вівчарку". Між позивачкою та співмешканкою відповідача склалися неприязні стосунки, окрім того собака лякає неповнолітню дочку ОСОБА_3.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що неправомірними діями відповідача, який перешкоджав і продовжує перешкоджати позивачці і дитині проживати в квартирі, якою вони мають право користуватись, позивачу завдана моральна шкода. Вона змушена була звертатись до правоохоронних органів за допомогою та до суду. Довгий час не може проживати у квартирі, вимушена була орендувати житло за яке платила гроші.
Окрім того неправомірними діями відповідача були порушені інтереси дочки ОСОБА_3, яка проживає з матір'ю, в результаті чого позивачка морально страждає, тому що довгий час не може створити дитині належні житлові умови.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313,314 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 квітня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.