АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4119                                                         Головуючий у 1 інстанції:

2006 р.                                                                       Руднєв О.О.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2006 року                                                                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Крилової О.В.

Суддів :                Прокопенка О.Л.

Подліянової Г.С.

При секретарі:    Череватій О.В.

З участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В заяві зазначала, що 17.12.2005 року Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, але з 30.01.2006 року шлюбні відносини припинено. Від даного шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_4.

Просила суд, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_4 у розмірі 500 грн. щомісяця та по 200 грн. щомісяця на своє утримання до досягнення трирічного віку дитиною.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з відповідача аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, в розмірі 1/4 частини заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму до досягнення донькою повноліття. Стягнуто утримання на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму до досягнення донькою трирічного віку та державне мито у розмірі 58,50 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми матеріального права, просить частково скасувати рішення суду та ухвалите нове, зменшивши розмір стягнутих аліментів до 3/20 частки його заробітку.

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 частково, районний суд виходив з того, що між сторонами по справі був укладений шлюб від якого вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, яка проживає з позивачем. ОСОБА_3 не працює, знаходиться у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, що підтверджується листком непрацездатності НОМЕР_1. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Відповідно до вимог ст.. 180 Сімейного Кодексу України - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного Кодексу України - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції   при прийнятті рішення по справі порушені норми матеріального права.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідач крім доньки Анни має ще трьох доньок: - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яким від у добровільному порядку надає матеріальну допомогу.

Відповідно до вимог ст.. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати наявність у платника аліментів інших дітей.

Матеріали справи свідчать про те, що середній заробіток відповідача складає 920 грн.

Колегія суддів приходить до висновку про можливість зменшення стягнутих аліментів на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитині, а також на утримання самої позивачки до досягнення дитиною трьох років з тих підстав, що при виконані рішення суду першої інстанції значно буде погіршений матеріальний стан ще трьох неповнолітніх доньок відповідача, а також самого відповідача.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає можливим зменшити розмір аліментів стягнутих з відповідача.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314     ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року по цій справі в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, в розмірі % частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою повноліття, а також в частині стягнення з ОСОБА_2 утримання на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою Анною, 14.02.2006 року народження, трирічного віку, починаючи з 06.03.2006 року змінити, виклавши в наступній редакції.

Стягнути з ОСОБА_2, 1975 року народження, аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою повноліття, починаючи з 06.03.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_2, 1975 року народження, утримання на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою ОСОБА_4, трирічного віку, починаючи з 06.03.2006 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.