Справа №2-4028/10 р.

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 серпня 2010 р. суд Жовтневого району м. Харкова у складі:

головуючого  судді Чижиченко Д.В.

при секретарі Бухтіяровой О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону, в інтересах  Міністерства оборони України, Харківського університету Повітряних Сил  імені Івана Кожедуба до ОСОБА_2 про відшкодування витрат,  пов’язаних з навчанням і утриманням у вищому військовому  навчальному закладі, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2010 р. до суду Жовтневого району м. Харкова із позовом звернувся Військовий прокурор та Харківський  університет  Повітряних Сил імені Івана Кожедуба і просять суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Харківського університету Повітряних Сил суму у розмірі 14849 гривень 39 копійок на відшкодування  витрат, пов’язаних з утриманням ОСОБА_2 у Харківському  університету  Повітряних Сил.

Позов обґрунтований тим, що військовою прокуратурою Харківського гарнізону проведено перевірку дотримання посадовими особами Харківського університету Повітряних Сил  вимог чинного законодавства України в частині  відшкодування витрат, пов’язаних з відшкодуванням за навчання і утримання відрахованих курсантів з вищого військового навчального закладу.  Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2  проходив навчання  та військову службу у Харківському університеті  Повітряних Сил з 15 липня 2003 р. по 19 квітня 2007 р. на посаді курсанта. Відповідно до розділу ІІІ «Положення  про проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України курсантами  вищих військових навчальних закладів, військових  навчальних підрозділів вищих навчальних закладів», затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 р. №1053/2001 р. Контракт  про проходження військової служби (навчання)  був укладений  з ОСОБА_2 21 липня 2004 р. строком до присвоєння первинного офіцерського звання після закінчення  вищого навчального закладу.  19 квітня 2007 р. контракт про проходження військової служби  (навчання),  укладений між Міністерством оборони України в особі  начальника Університету  і відповідачем був достроково розірваний  на підставі пункту 59  підпункту «В» Положення,  у зв’язку з відмовою  проходження військової служби на посадах офіцерського складу після  закінчення навчання, та відповідач був виключений із списків особового  складу Університету  наказом начальника Університету  від 18 квітня 2007 р., №83.  Постановою Кабінету Міністрів України  від 12 липня 2006 р. №964 був затверджений  «Порядок  відшкодування курсантами  витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», який визначає механізм відшкодування  курсантами витрат,  пов’язаних з їх утриманням у вищому військовому  навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на  проходження  військової служби (навчання)  у зв’язку з небажанням  продовжувати навчання або порушення дисципліни,  а також у разі відмови  від подальшого проходження  військової  служби на посадах осіб  офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу. Харківським  університетом Повітряних Сил  відповідно до вимог «Порядку відшкодування витрат» та «Порядку розрахунку витрат»  були розраховані фактичні витрати, пов’язані з утриманням  відповідача в Університеті з дня його зарахування  по день виключення зі списків особового складу Університету, загальна  сума  яких склала 14849 гривень 39 копійок., що підтверджується «Загальним розрахунком №90/1217 коштів на  відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2» від 16 квітня 2007 р.  З вказаним «Загальним розрахунком №90/1217  коштів на  відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2» 16 квітня 2007 р.  відповідач був ознайомлений, про що  поставив особистий підпис на самому «Загальному розрахунку…». При цьому, разом з проставленням свого підпису про ознайомлення з «Загальним розрахунком…» відповідач під фразою «Зобов’язуюсь  добровільно відшкодувати витрати на моє утримання в університеті…» власноручно письмово зазначив  «відшкодовувати кошти відмовляюсь у зв’язку із скрутним матеріальним становищем» і підтвердив це своїм  особистим підписом.  Пунктом 7 «Порядку відшкодування витрат…»,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р.  №964 визначено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодовувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Відповідно до Статуту Харківський університет Повітряних Сил є вищим  військовим навчальним закладом  Міністерства оборони України,  який згідно Закону України «Про Збройні Сили України» входить до складу Збройних Сил України і підпорядкований  Міністерству оборони України. Фінансування  Збройних Сил України, в тому числі Харківського  університету Повітряних Сил, здійснюється за рахунок коштів  Державного бюджету України.  Таким чином, невідшкодування на користь Харківського університету  Повітряних Сил  відповідачем суми витрат, пов’язаних з його утриманням  в Університеті, тягне за собою  порушення економічних і оборонних інтересів держави.  Це проявляється у створені умов для невиконання видаткової  частини держбюджету.

Представники позивачів в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити, звернулися до суду із письмовою заявою про розгляд цивільної справи за їх відсутності.

Представник  відповідача до судового засідання не з»явився про день та час розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення судових повісток, які знаходяться в матеріалах справи. Зі згоди заявника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника Військового прокурора Харківського гарнізон, представника Харківського університету  Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог  виходячи з  наступного.

 Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 11 ЦПК України,  суд розглядає  цивільні справи не інакше як за зверненням  фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 179 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують  заявлені вимоги чи заперечення  або мають  інше значення для вирішення  справи і підлягають  встановленню при ухваленні судового рішення.                                                                                                                                                          

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61  ЦПК України.

Так в судовому засіданні були встановлені наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_2  проходив навчання  та військову службу у Харківському університеті  Повітряних Сил з 15 липня 2003 р. по 19 квітня 2007 р. на посаді курсанта. Відповідно до розділу ІІІ «Положення  про проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України курсантами  вищих військових навчальних закладів, військових  навчальних підрозділів вищих навчальних закладів», затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 р. №1053/2001 р. Контракт  про проходження військової служби (навчання)  був укладений  з ОСОБА_2 21 липня 2004 р. строком до присвоєння первинного офіцерського звання після закінчення  вищого навчального закладу.  19 квітня 2007 р. контракт про проходження військової служби  (навчання),  укладений між Міністерством оборони України в особі  начальника Університету  і відповідачем був достроково розірваний  на підставі пункту 59  підпункту «В» Положення,  у зв’язку з відмовою  проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання, та відповідач був виключений із списків особового  складу Університету  наказом начальника Університету  від 18 квітня 2007 р., №83.  

Постановою Кабінету Міністрів України  від 12 липня 2006 р. №964 був затверджений «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищому військовому  навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на  проходження військової служби (навчання) у зв’язку з небажанням  продовжувати навчання або порушення дисципліни,  а також у разі відмови  від подальшого проходження  військової  служби на посадах осіб  офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Харківським  університетом Повітряних Сил відповідно до вимог «Порядку відшкодування витрат» та «Порядку розрахунку витрат» були розраховані фактичні витрати, пов’язані з утриманням  відповідача в Університеті з дня його зарахування  по день виключення зі списків особового складу Університету, загальна  сума  яких склала 14849 гривень 39 копійок., що підтверджується «Загальним розрахунком №90/1217 коштів на  відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2» від 16 квітня 2007 р.

 З вказаним «Загальним розрахунком №90/1217  коштів на  відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2» 16 квітня 2007 р.  відповідач був ознайомлений, про що  поставив особистий підпис на самому «Загальному розрахунку…». При цьому, разом з проставленням свого підпису про ознайомлення з «Загальним розрахунком…» відповідач під фразою «Зобов’язуюсь  добровільно відшкодувати витрати на моє утримання в університеті…» власноручно письмово зазначив  «відшкодовувати кошти відмовляюсь у зв’язку із скрутним матеріальним становищем» і підтвердив це своїм  особистим підписом.  

Пунктом 7 «Порядку відшкодування витрат…»,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р.  №964 визначено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодовувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Суд вважає, що заборгованість на відшкодування  витрат, пов’язаних з навчанням і утриманням  у вищому військовому навчальному закладі  підлягає  стягненню з відповідача у сумі 14849 гривень 39 копійок, за період з 15 липня 2003 р. по 19 квітня 2007 р.

Судовий збір в сумі 148 гривень 49 копійок стягнути з відповідача на рахунок держави, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення  справи в сумі 120 гривень 00 копійок стягнути з відповідача на рахунок держави.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 218, 224-226 ЦПК України, 116 ЦК України, Законом України «Про Збройні Сили України», Законом України «Про військовий  обов’язок  і військову службу», Положенням  «Про проходження  військової служби  (навчання) за контрактом  у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищих  навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів», «Порядку  відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», -

ВИРІШИВ:

Позов Військового прокурора Харківського гарнізону, в інтересах  Міністерства оборони України, Харківського університету Повітряних Сил  імені Івана Кожедуба до ОСОБА_2 про відшкодування витрат,  пов’язаних з навчанням і утриманням у вищому військовому  навчальному закладі-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківського університету Повітряних Сил суму у розмірі 14849 гривень 39 копійок на відшкодування  витрат, пов’язаних з утриманням ОСОБА_2 у Харківському  університету  Повітряних Сил.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 148 гривень 49 копійок стягнути  на рахунок держави та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення  справи в сумі 120 гривень 00 копійок стягнути з  ОСОБА_2 на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня  проголошення рішення  апеляційної скарги.

 Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, по письмовій заяві відповідача, представленої протягом десяти днів від дня одержання його копії.

Суддя                                                                                                 Д.В. Чижиченко